ТЮЛЬПАНОВЕ ДЕРЕВО зацвіло в едемському саду селекціонера з Крижопільщини
Свій гектарний диво-сад-город Микола Завальний із села Крикливець Крижопільського району називає Едемом. Та м і справді рай. Рослин – більше тисячі видів.
– Ось це актинідія строката, – робить екскурсію своїм садом 60-річний господар. – А це – австралійська малина. Бачте, яке самшитове у неї стебло? Цвіте маленькими ліловими квіточками, а ягоди – як паюсна ікра, червоні-червоні... Довгенько довелося попрацювати над нею, але таки підібрав донора і вона стала більш морозостійкою. А це корочник американський. Його гілочки використовують як приправи, додають у коньяки. Он діоскорея або адамів корінь, він помічний при цукровому діабеті, далі – теж лікарські жень-шень, елеутерокок, жимолость, канадська чорниця...
Селекціонер латиною перераховує назви усіх своїх екзотів. Більшість цих рослин Микола Якович «адаптував» до нашого клімату, тепер вони переносять морози ( 22-24 градуси).
– Це ось ківі, кудранія, чер’ямойя, хурма, азіміна, кімнатний гранат, помідорне дерево, – продовжує. – А ось – ранет Білоножків. Я його вивів на честь відомого подружжя артистів. У мене з ними теплі і дружні стосунки. Коли у 2002 році вони приїздили з концертом у Крижопіль, півконцерта мені присвятили. Віталій тоді зі сцени сказав: «У Миколи Завального все «завальне»: і сад, і вірші, і виноград...»
Микола Якович людина і справді неординарна. Вміє передбачати погоду, знається на цілительстві та пасічництві, малює. А оскільки близько 20 років відпрацював журналістом (очолював Крижопільське районе радіомовлення), то ще й пише поезію, прозу. Він – автор 20 книг.
А звідкіля потяг до селекції?
– У дитинстві мама розповідала мені багато легенд та переказів. Особливо запала у душу мені розповідь про квітку, яка зацвітає у ніч на Івана Купала. Шукаючи ту квітку папороті, я закохався у світ рослин. А, може, то у нас родинне? Адже мій дід Яків, відслуживши 25 років у царській армії, якийсь час був садівником у Дюківському парку в Одесі. А повернувшись у село, працював у городній бригаді. Не повірите: вирощували кавуни по 18 кг! Не один раз їх на виставки возили.
Життя Миколи Завального склалося так, що працював на керівних посадах у районі. У складі різних делегацій був на Кубі, в Єгипті, країнах Середземномор’я, Таїті... І де б не був, намагався бодай насінинку привезти. Потім роками ростив їх у горщиках на підвіконнях, експериментував, загартовував... Друзі познайомили його з науковцями з Національного ботанічного саду, а ті, у свою чергу, із працівниками науково-дослідних інститутів. Намагаючись довести, що він не просто любитель, а професіонал, вже у поважному віці закінчив Одеський сільгоспінститут.
– Це сталося після того, як я схрестив полуницю з малиною і отримав деревовидну полуницю, – пригадує. – «Прогримів» тоді на весь Союз. Вона у мене років вісім була, зацвітала, давала плоди, а ось вуса не пускала. Мав шість саджанців. Але не врахував морозостійкість. Ось зараз я знову пробую, та не вдається. У селекції – як у людей.
Зараз Микола Якович посилено працює над виведенням нового сорту картоплі, яку не їдять колорадські жуки. Власне, вже вивів її. Каже, що назве її «Подільська красуня».
Але на досягнутому не зупиняється. Дуже важливо, каже, щоб ця картопля була не просто їстівна, а смачна. А ще зізнався чоловік, що він мріє вивести картоплепомідор, щоб внизу була картопля, а зверху – помідори.
Дружина Миколи Завального Наталя усіляко підтримує експерименти чоловіка.
– З ним ніколи не сумно, – каже. – А у рослинництві він фанат! Ось сьогодні о п’ятій ранку пішов у сад щось там надщеплювати, прийшов, хвалиться: «А у нас тюльпанове дерево зацвіло!»
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
