"НЕ ХОЧУ СПІВАТИ МИРСЬКІ ПІСНІ". Валерій Малишев вийшов із шоу-бізнесу
Вiнницю вкотре з безкоштовним концертом вiдвiдав вiдомий спiвак i композитор Валерiй Малишев з новим альбомом «Царский путь».
У теперiшньому спiваку з духовними пiснями - «Матушке Алипии», «Господи, помилуй», «Иисусова невеста», «Колокольный звон» - важко упiзнати колишнього виконавця пiснi «Тополь головой качает». Як i чому змiнився Валерiй Малишев - у нашому iнтерв’ю.
- На Ваших концертах людей – нiде яблуку впасти. Присутнi зворушенi пiснями, на очах бринять сльози…...
- Мої пiснi для того, щоб укрiпити людей у вiрi, щоб людина пiдiйшла до межi покаяння, щоб почала молитися. А не для того, щоб протягом доби їх слухати i насолоджуватися музикою. Якщо потекли сльози i виникло бажання помолитися, то це правильнi сльози.
- Вашi пiснi присвяченi конкретним святим. Як їх вибираєте?
- Вiдбувається все якось дивно. Коли стою на молитвi - вранцi чи увечерi, то вiдчуваю як нiби хтось до мене стукає у дверi. Я вiдкриваю... А там стоїть цар Микола II, i я розумiю, що настав час присвятити пiсню царю. Я помолився i кажу: «Господи, нехай буде воля Твоя». I Господь врозумляє. Якась невидима сила мене саджає за пiанiно, руки кладуться на рояль, i я розумiю всiм своїм єством, що зараз з’явиться пiсня «Царю Николаю». Наступного дня написав пiсню царицi Олександрi. Думав своїми силами присвятити пiсню Iоанну Кронштадському. Сидiв день, два, три. З’явилася гарна мелодiя, а пiснi нема. Я встаю, молюсь i розумiю, що пiсня пишеться цесаревичу Олексiю – й за 5 хвилин вона готова. Нинi готовий альбом Царським мученикам.
- Що змусило покаятися Вас?
- До вiри мене привела блаженна iнокиня Алiпiя (авт. – померла у 1988 р., канонiзована - у 2006 р. Святi мощi перебувають у соборному храмi Свято-Покровської Голосiївської пустинi пiд Києвом). Я був безбожником, атеїстом, у Бога не вiрив. Словом, професiйний льотчик, два метри росту. I ось у 1987 роцi з дружиною хрестили племiнницю в Демiївськiй церквi. Я вийшов покурити бiля ворiт. I якраз матушка вийшла з храму, люди помiж себе: «Алiпiя, Алiпiя iде». А вона, проходячи мимо, так глянула на мене, так зиркнула, що у мене з рук випала цигарка. Ступивши два-три кроки, вона зупинилась i щось грiзно прокричала. Через рiк я похрестився. Так, я прийшов до матушки Алiпiї, але тодi, коли у мене склалась дуже важка життєва ситуацiя: грошей немає, на концерти нiхто не запрошує.… Я був на межi душевного зриву. В цей момент телефонує знайома тещi й пропонує поїхати до святої матушки Алiпiї. I ми поїхали в Голосiїво. Там iде будiвництво. Дорога пiсля дощу, мов каша. Дiйшли до церковної лавки. Я на останнi 20 грн. купив свiчки. А до храму, до матушки Алiпiї, метрiв сто п’ятдесят суцiльної багнюки. Я кажу дружинi: «Може, iншим разом приїдемо», – туфлi ж у мене за 300 доларiв, шкода. Дружина наполягла. Я вирiшив: хай буде, що буде. I що дивно, болото пiд ногами перетворювалось у твердий мокрий пiсок i моє взуття та дружини чисте, а теща зi знайомою - усi в болотi. А як тiльки вийшли з монастиря, то до мене посипались телефоннi дзвiнки, запрошують на концерти, пропонують грошi. Однозначно, «швидка допомога» пiшла за молитвами матушки Алiпiї…
- Хто Ваша сiм’я i де живете?
- Разом з вiнчаною дружиною та сином Нiкiтою мешкаю у Києвi. Двi старшi доньки живуть окремо.
- У Вiнницi афiш не було про Ваш виступ. Це для того, щоб прийшли тi, кому концерт потрiбен?
- Мої концерти – це мiсiонерська дiяльнiсть, творчi духовнi зустрiчi з людьми за благословенням Блаженнiшого Володимира, митрополита Київського i всiєї України. Їжджу вiд найменших сiл до найбiльших мiст. З великою радiстю спiваю по 3,5 години, навiть якщо у залi присутнi п’ять бабусь. А вони плачуть, бо нога артиста до них нiколи не ступала. Я вийшов iз шоу-бiзнесу, й про мої концерти сповiщають хiба що об’яви у храмах.
- Зi «старими» пiснями розлучилися?
- Колишнiх своїх пiсень практично не спiваю. Менi не хочеться спiвати мирськi пiснi взагалi. Для мене пiснi, якi не славлять Господа, це переливання пустого в порожнє.
- На якi кошти живете, адже концерти Вашi безкоштовнi?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
