ДИКІ ВЕПРИ ВЛАШТУВАЛИ "ДЕМОНСТРАЦІЮ ПРОТЕСТУ" В БУШІ...
Коли зоотехнік вінницького зоопарку Надія Сук побачила, що у вольєрі дикі вепри чомусь збиткуються над малим веприком, не підпускають до свиноматок і корит з їжею, то не махнула на малюка рукою, а почала годувати окремо. А потім знайшла йому місце для проживання за межами вольєри.
Коли годувала все тваринництво і птаство зоопарку, поросятко всюди бігало за нею, мов прив'язане. Веприк підростав, ікла його, за незворушними законами природи, набували погрозливого вигляду. І було зрозуміло, що все має стати на свої місця — доведеться вепрові вертатися або за огорожу вольєри, або на терени природи.
У цей час у Погребищенському районі лісник знайшов у лісі кволе, покинуте матір'ю лосеня. Чи стала лосиха жертвою браконьєра, чи померла від хвороби — не з'ясовано. Вирішили доправити звірятко до зоопарківського Айболита — Надії Сук. Цей випадковий збіг вирішив долю веприка — його поміняли на лосеня.
Відколи у Вінниці зоопарк, звірі і птахи множаться. Це дозволяє поповнювати звіринець новими мешканцями, вимінювати в інших зоопарках України те, чого у нас ще нема.
Дуже рясно плодяться дикі свині і фазани, їх уже партіями можна випускати в живу природу. Першу партію — дев'ять вепрів і двадцять фазанів — півроку адаптовували до місцевих умов в урочищі Буцуланівка під Тивровом. Свиней тримали за дерев'яним частоколом окремої обори, фазанів — за сітками і дротами спеціальної вольєри.
Гадали, що, вирвавшись на волю, вони двигонуть навсібіч і тільки загуде за ними! Але вепрів довелося у ліс буквально випихати, вони впиралися, не хотіли йти у хвіртку.
Коли нарешті випхали, то тільки двоє побігли у хащі, де для них серед дерев розкидали кукурудзу; а семеро подалися второваною дорогою попід ліс. Народжені в зоопарку, вони звикли до людини і запропонованих нею благ цивілізації. Верталися назад під обору, лягали біля неї і терпляче ждали, коли принесуть їсти.
З фазанами вийшло дещо простіше. Вони прилітали до своєї вольєри, але весна вигнала з землі і кори масу всілякого шкідника, він сам, як кажуть, сідав на дзьоба, його лишалось тільки ковтати. Очевидно, красивий птах адаптується швидше. Хоча йому загрожує інша біда — надто вже його врода муляє очі браконьєрові.
А нову партію вепрів випущено у Гайдамацький яр, що є своєрідним продовженням легендарної Буші. І що ви думаєте вкоїли зоопарківські вепри?
Вони нюхом відчули, звідки пахне селом, знайшли одразу потрібні стежки, вийшли на центральну вулицю Буші, дотюпали аж до продовольчого магазину, обложили його з усіх боків і полягали: «Давайте, люди, їсти, бо вже пора обідати». Всі бушани збігались дивитись на той свинячу «демонстрацію протесту».
Нині семеро вепрів уже освоїли Гайдамацький яр як другу свою домівку, а восьмий, явно прихильніший до благ цивілізації, і далі ходить Бушою. Може, й вам пощастить його побачити, поки ще в нього не прокинулись інстинкти предків?
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
