ХВОРА НА ДЦП МАРІЯ ЗАМІНИЛА МАТІР СЕСТРІ І НАРОДИЛА ЗДОРОВОГО СИНА, ЗАРАДИ ЯКОГО ГОТОВА НА ВСЕ. ДОПОМОЖІТЬ ЖІНЦІ-ІНВАЛІДУ
Марія – інвалід II групи, вона виховує 5-річного цілком здорового сина і мріє про власне житло.
Я познайомилася із цією жінкою, коли вона їхала у Немирівський санаторій «Авангард». Її діагноз – ДЦП (дитячий церебральний параліч).
Попри безліч проблем на її обличчі завжди сяє посмішка. Після недовгого спілкування з нею починаєш розуміти, що це людина із позитивною енергетикою і дуже сильна особистість.
Народилася Марія Володимирівна на Львівщині. З перших же днів була небажаною дитиною у родині. До того ж, хвороба. Лише дивом і зусиллями лікарів їй вдалося вижити.
Жінка легко знаходить спільну мову. Мабуть, саме це допомагало їй при навчанні і взагалі у житті. Навчалася спочатку у сільській школі, згодом – у спеціалізованій, а потім – закінчила швейне училище. Багато приємних знайомств і подій закарбувалося у пам’яті за час навчання. Саме після швейного училища їй запропонували роботу і житло у Вінниці. Але у Марії з’явилася сестричка. Оскільки їхній матері було не до дітей, тому що вона любила і досі любить у чарку заглядати, то дівчині довелося доглядати за сестрою.
Нелегко доводилося. Проте її ніщо не зупиняло, вона навіть була волонтером – допомагала людям, прикутим до ліжка.
Має багато захоплень, зокрема це – вишивка, квіти та вазони. Перебуваючи у Немирівському санаторії, Марія за йогурт поміняла щіпку вазона. Не хотіла, щоб їй задарма щось давали.
Коли вже не мала ніякої надії створити сім’ю, на її життєвому шляху зустрічається людина, яка, як ніхто, розуміє жінку. Саме з цих щирих почуттів у них з’являється синочок. Бабуся онука сприйняла негативно. Але для люблячої матері це найбільше щастя і радість у житті. Iз чоловіком прожили близько трьох років, а розлучили їх батьки. Свекруха постійно говорила сину: «Навіщо тобі ця каліка? Знайди собі нормальну жінку». Незважаючи на це, Марія вдячна долі і чоловікові, що вони подарували їй сина.
Зараз вона повернулася із санаторію до своєї родини на Львівщину. Там проживає із п’ятирічним синочком, сестрою, яка вже має свою сім’ю, та матір’ю, з якою так і не знайшла порозуміння.
Марії запропонували будинок, який має виставлятися на продаж. Це хороше і зручне місце. Поруч школа та асфальтована дорога, по якій рухаються автобуси і маршрутні таксі. Проте є одне велике але. Хоча вартість на нерухомість у даній місцевості невисока, та для неї самостійно ці кошти зібрати важко.
– Я ніколи нікого ні про що не просила, але для щастя свого синочка готова на все, – каже вона.
Важко передати умови, в яких вони проживають зараз. Не знаєш, що може статися в наступну хвилину. Бабуся маленького Павлика може і з ножем за ним бігати, і сваритися та бити його через дрібниці. Матері хлопчика важко дивитися на це все, у неї серце крається від того, що не може допомогти захистити свою кровиночку.
Кожен із нас може посприяти цій сім’ї. Звісно, всім зараз важко, але є такі, кому найважче. Їм дуже потрібна наша допомога.
Якщо Ви зможете підтримати жінку-інваліда, то перераховуйте кошти на рахунок: р/р 2909390009 МФО 385219 Жовква о/б ЗКПО – 02762671. Призначення платежу: Для зарахування в Р-Руське. ТВБВ №6325/022. На рах. № 42900 на ім’я Кожан Марія Володимирівна
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
