«Я НЕ ЧУЮ НI ЗВУКА, ТРИ РОКИ ЧЕКАЮ НА СЛУХОВИЙ АПАРАТ»
«Шановна редакцiє газети «33 канал»! Я, Бичкова Тамара Iванiвна, 1936 року народження, ранiше проживала у Тиврiвському будинку престарiлих. Я нiчого не чую, i лiкар Чернюк Зоя Василiвна сказала, що поставила мене на чергу для отримання слухового апарату.
Пройшло три роки, i я перевелась у будинок престарiлих у Вiнницю. Пiшла в полiклiнiку дiзнатись про слуховий апарат. Але менi сказали, що карточки моєї немає i заявки в журналi теж немає. Довелось менi ставати на облiк, заводити карточку. Лiкарi говорять, що треба знову років із три чекати.
Я прошу, щоб цей мiй лист надрукували, щоб Чернюк пiзнала себе i щоб їй стало соромно, що вона так довго обманювала мене. Я стара, глуха жiнка, їздила в управлiння охорони здоров’я, в «Пироговку», але моєї карточки нiде не знайшли i дали менi вiдповiдь, що «у списку хворих вадою слуху, якi є на облiку в кабiнетi слухопротезування i очiкують безкоштовного отримання слухових апаратiв, вашого прізвища немає. Можливо, коли ви ставали в чергу, ви були жителькою одного з районiв областi». Обiцяли слуховий апарат з «гуманiтарки», але коли вiн буде?
Якби я чула хоч трошечки, я б не скаржилась. Але я не чую нi звука, менi пишуть слова на паперi, невже не можна менi поспiвчувати? Адже я оглухла пiсля смертi сина, перенесла таке величезне горе.
До нас в iнтернат приходив депутат, заявив, що кому потрiбна допомога — щоб звертались до нього. Я втратила надiю, не вiрю нiяким депутатам, на весь iнтернат я одна в черзi — а слухового апарата так i не маю».
З повагою, Тамара Бичкова
Вiд редакцiї: Сподiваємось, що цей «сигнал бiди» не залишиться без вiдповiдi.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =