ЧОЛОВІКА ВИРУБАЛИ ЗІ СТІНИ.
П'ятнадцять годин у вентиляційному каналі дев'ятиповерхівки стали останніми у житті 51-річного вінничанина. Подібного випадку в Україні не було...
Одинадцятого жовтня близько сімнадцятої години мешканці однієї з квартир на четвертому поверсі дев'ятиповерхівки №48-а, розташованої в обласному центрі по вулиці Червоноармійській, почули ворушіння та стогін прямо за стіною у туалеті. Здогадалися, що звуки лунають із вентиляційного каналу. Коли покликали людину, у відповідь почули нерозбірливий голос. Крізь «душник» почали розпитувати чоловіка, котрий назвався Валентином, що трапилося. Потерпілий не зізнався, як він опинився у такому положенні. Лише сказав, що він там з п'ятої ранку, і попрохав, аби йому дали води та відчинили двері. Мабуть, бідолаха вже марив...
У чергову частину обласного управління пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт повідомлення про людину, яка провалилася у шахту на десятому технічному поверсі і повільно сповзає до нижчих поверхів по вентиляційному каналу, надійшло о 17.35. Перший підрозділ прибув до місця виклику вже за 6 хвилин. Швидко почали визначати місце, де знаходився потерпілий. Звук його голосу лунав через численні розгалуження, які вели відразу до кількох квартир. Дивно, чому у вихідний день його ніхто не почув раніше.
На технічному поверсі, куди піднялися рятувальники, знайшли потрібну шахту. Ліхтарями освітили, скільки могли, канал розміром 25х35 (!) сантиметрів.
Тіло потерпілого звільнили, роздовбавши стіну у туалеті квартири на 5-му поверсі
На мотузці спустили світло до потерпілого, а потім заміряли довжину самої мотузки. Незабаром визначили, що Валентин знаходиться десь на глибині 13 метрів — між четвертим та п'ятим поверхом. Розмовляючи з чоловіком, з'ясували, де саме. Вирішили розібрати цегляну стіну в туалеті трикімнатної квартири — на п'ятому.
Така новина, звісно, не відразу знайшла підтримку в господарів, адже їх оселя — приватна власність. Аби отримати згоду власників, довелося телефонувати у міськвиконком. Тільки після домовленості про відшкодування за можливі збитки із заступником Вінницького міського голови Іваном Михайлюком, який терміново приїхав, мешканці дали «добро» на те, аби черговий караул ПДПЧ-2 по охороні Замостянського району почав рятувальні роботи. На жаль, на той момент (близько 19.45 години) потерпілий вже не ворушився й не відповідав.
Надія, що Валентин живий, не залишала нікого з присутніх. По черзі бійці пожежно-рятувальної служби сокирами та ломами почали роздовбувати цегляну стіну товщиною 37 сантиметрів. Справа нелегка, але більш ефективного рятувального інструменту на озброєнні місцевої служби «01» зараз немає. Близько 22 години перфоратором, який привіз з гаража господар квартири, нарешті зробили обережно перший наскрізний отвір до вентканалу та намацали тіло потерпілого. Ще за 10 хвилин лікар бригади «швидкої», просунувши до потерпілого руку, визначила, що його вже не врятувати.
Жертва власної безглуздої поведінки чи криміналу?
Витягнути загиблого назовні вдалося не з першої спроби: тазові кістки міцно застрягли між цеглою. З технічного поверху мотузками тіло довелося трохи піднімати, аби дістатися ніг. Повністю звільнити людину з кам'яного мішка вдалося лише о чверть на другу годину ночі: на швидкості чоловік щільно увійшов до отвору — догори головою та руками. Страшні подряпини та переламані ребра свідчили про нелюдські муки, в яких у замкнутому просторі загинула людина. Довелося вибивати ще кілька рядів цегли.
Ця страшна подія залишає безліч запитань. Від такої біди ніхто не застрахований. Чому в наших багатоповерхівках не замикаються двері ні на технічні поверхи, ні у підвали? Чому в небезпечних для життя місцях відсутні загородження? За словами сусідів, Валентин вів далеко не пристойний спосіб життя: пиячив, мав безліч знайомих із сумнівною репутацією. Пішов він на очевидну смерть добровільно, чи став жертвою криміналу?..
І ще. Після реформування державної пожежної служби її працівники лише набули нових функціональних обов'язків: рятують людей не тільки з вогню, а й в інших надзвичайних ситуаціях. А от коли отримають підтримку з боку держави, невідомо. Поки що є тільки очікування розвоєнізації та скорочення, мізерна зарплата та відсутність рятувальних інструментів.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =