Найкращi кухарi — чоловiки, це факт незаперечний! Тому престиж ресторану — це не лише i не стiльки його меню, вправнi ресторани та бармен, а перш за все — шеф-кухар...
Тим бiльше, коли так хочеться спробувати не лише класичного червоного борщу чи голубцiв, а екзотичного смаку схiдної, китайської, мексиканської кухнi. Про цього «шамана» ножа та соусiв — Алi Шеере — у Вiнницi вже знають найвибагливiшi гурмани. Але головна «фiшка» 56-рiчного гостя-кулiнара не тiльки сотнi страв чи супердосвiд, а те, що вiн готував для того самого зiркового Ван Дамма!
Фото Сергія Хіміча
- Алi, ви дiйсно зустрiчались iз Жан-Клодом?
- Так, у травнi 2002 року вiн все-таки приїхав на сочинський «Кiнотавр» iз охоронцями, секретарем, особистим лiкарем. А мене туди запросили iз саратовського казино «Братислава», я саме готував лагман довжиною десь до 300 метрiв! Вже по ходу фестивалю з'ясувалось, що гiсть iз Голлiвуду — любитель гострих страв i запав саме на мiй лагман. Так ми i зустрiлись, але спершу пробу знiмав його лiкар, такi правила. На пам'ять в мене залишились фото iз Ван Даммом.
- Де ви навчились так вiртуозно готувати?
- Я родом з Узбекистану, де найближчий сусiд — Китай. Там працював, стажувався, пiзнавав секрети їхньої кухнi, яка на сьогоднi найпопулярнiша в свiтi. Те, що на їхнiй кухнi господар чоловiк — це закон, а про рiзномаїття спецiй, страв, соусiв можна говорити безкiнечно. Це для мене була база, решта — iмпровiзацiя та досвiд. Головний критерiй успiху нашої страви — задоволення клiєнта!
- Як ви потрапили до Вiнницi i що замовляють вiнничани?
- Все моє життя, це безкiнечна дорога, дорога вдосконалення. Бо кожна нова країна, мiсто, ресторан — це завжди цiкаво. Тому, коли зiрвався контракт iз столичним рестораном «Київська Русь» — ваш земляк Андрiй, який є одним iз кращих офiцiантiв СНД, запросив у гостi до Вiнницi. Вже тут зустрiв людей, якi оцiнили мої страви, мiй стиль i запропонували роботу мiнiмум до жовтня наступного року. Так вiнничани вперше скуштували моє м'ясо по-сицилiйськи, по-шаолiнськи, по-монастирськи, вiрменський кересус, салати «Малiбу», «Тещин язик», справжнiй узбецький плов, шашлики, лагман, соуси... В моєму активному меню для вiнничан зараз бiльше 50 страв, через мiсяць в «Курсалi» можна буде спробувати справжнє сушi. А мiй український борщ хвалять навiть старожили вашого кулiнарного мистецтва.
Як все це готується — я нi вiд кого не приховую, бо навiть iз ненайкращого м'яса можна приготувати таку смакоту. Як кажуть, поганому кухарю невмiлi руки заважають, а ще брак iмпровiзацiї. Цьому я i навчаю своїх 5 вiнницьких кухарят-учнiв, якi продовжать мою справу.
- Яка ваша коронна страва?
- Це африканське «iмбару iнаяма» — що в перекладi означає гузно мавпи з паштетом iз гланд гiпопотама! Таке можна скуштувати хiба що в московському «Лiмпопо» та у мене. Але на всесвiтньому конкурсi кухарiв у Мадридi в квiтнi цього року я готував не по-африканськи, моє м'ясо по-шаолiнськи зайняло 7 мiсце серед страв 43 кращих кухарiв з усiх континентiв... А сам я найбiльше люблю саному — варену, а потiм смажену локшину iз м'ясом й овочами. Та ваш борщ, який здатен покорити найвибагливiших гурманiв.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =