Середа, 22 жовтня 2003 p.

В питанні конституційної реформи замерехтіло-таки світло в кінці тунелю. Провідні політичні сили зійшлися в головному: найближчим часом реальну владу в країні стане уособлювати фігура прем’єр-міністра.

Необхідна передумова для цього — проведення наступних парламентських виборів на пропорційній основі. Після цього партія, яка перемогла (або коаліція партій-переможців) призначить свого лідера на посаду прем’єр-міністра. Прем’єр, котрий спирається на парламентську більшість, сформує за узгодженням із парламентом весь склад уряду, призначить губернаторів. Роль Президента, відповідно, значно знизиться. Його, до речі, теж передбачається обирати в парламенті.

Так живуть усі європейські країни, які обрали модель парламентської або парламентсько-президентської республіки. В тому числі й такі, які можна порівняти з Україною за розміром та населенням держави — Німеччина та Італія.

Безсумнівна вигода у тому, що якщо ця європейська модель влади затвердиться й в Україні, нас нарешті перестануть мучити постійні конфлікти між Президентом, парламентом та урядом.

Адже і Президент, і прем’єр-міністр, і спікер будуть представниками тієї ж самої парламентської більшості. А значить, будуть працювати разом, однією командою, не з’ясовуючи — хто «правильніше» любить Україну і хто має більше право уособлювати собою вибір народу.

Проте, деякі політики наполягають на тому, щоб і після переходу реальної влади в руки парламентської більшості ми продовжували всенародно обирати Президента.

Ризикну припустити, що ці люди або зовсім не розуміють суті європейського парламентаризму, або бояться відкрито заявити себе противниками політреформи і тому прагнуть звести її до абсурду.

Справді: для чого треба влаштовувати всенародні вибори Президента, котрий буде мало що вирішувати? Чи не буде це самообманом, імітацією всенародних виборів? Адже навіть повновладний глава уряду не буде обиратися всенародно.

Та й погодьтеся: чи не нерозумно з’ясовувати, кого хоче бачити на відповідальній державній посаді людина, котра проголосувала за КПУ? Адже й так зрозуміло, що його симпатії на боці Петра Симоненка. Точно так само очевидно, що прихильник СПУ, голосуючи за цю партію, тим самим голосує за Олександра Мороза, а не за Ющенка чи Медведчука.

По суті, прізвище й прем’єра, й Президента буде визначатися в той момент, коли люди будуть голосувати за ту чи іншу політичну партію.

Вже якщо центр політичного життя переміститься в парламент, а головними дійовими особами будуть парламентські партії, то нема чого постійно «перезапитувати» народ про його політичні вподобання. Достатньо запитати один раз на чотири роки. Адже вибори — справа не з дешевих. А влада, яка увесь час змушена займатися підготовкою чергового голосування, — обслуговує, по суті, саму себе.

Зрозуміло, що в 1990-і роки альтернативи всенародним виборам Президента не було. Партії були слабкими, такими, що лише народжувалися. Проте їхня роль постійно зростала. Наприклад, на президентських виборах 1991 року єдиний партійний кандидат, лідер УРП Левко Лук’яненко, виявився аутсайдером (чорноволівський Рух тоді, якщо пам’ятаєте, ще не був партією). Але на виборах 1994 року партійний кандидат, Олександр Мороз, вже здобув «бронзу». У 1999 році Петро Симоненко, котрий очолював КПУ, вийшов у другий тур. І все йде до того, що в 2004 уже всі головні кандидати в Президенти будуть водночас партійними лідерами.

Таким чином, питання про перехід до непрямих виборів Президента вже назріло. Чи треба голосувати «за Ющенка», «за Юлю» або «за Януковича» тричі, якщо це можна зробити один раз, просто проголосувавши за відповідну політичну силу? Тим більше, що й досвід виборів за партійними списками вже є. Парламентські вибори 1998 і 2002 років пройшли за змішаною системою, тому суспільство вже явно готове до введення повністю пропорційних виборів.

Думаю, що ті дані соціологічних опитувань, на які так люблять посилатися деякі політики, — мовляв, народ виступає за всенародні вибори Президента, — треба сприймати критично. В тому числі й ми самі повинні усвідомлювати, що змушує нас відповідати на це запитання саме так: здоровий сенс чи просто звичка «обирати Президента», як у 1991, 1994 і 1999 році. Чи не упускаємо ми з виду, що в 2004 році буде обиратися Президент із зовсім іншими, доволі вузькими повноваженнями?

На моє глибоке переконання, поєднати непоєднуване навряд чи вдасться. Тому, якщо вже нема альтернативи переходу до європейської моделі парламентсько-президентської республіки, треба чітко усвідомлювати: ця модель не передбачає ні мажоритарних округів на виборах парламенту, ні всенародного голосування на виборах Президента. І давайте не будемо смішити європейців, винаходжуючи український велосипед.

Денис ОЛЬЖИЧ

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com