Щотижнева газета «33 канал» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
НАЙБIЛЬШИЙ ТИРАЖ В ОБЛАСТI
— 92,5 тисячі примірників на тиждень, 24 сторiнки А3

+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
  22.10.2003













































  • Середа, 22 жовтня 2003 p.

    СТОЯЧИ В «КЛЯСІ» ЗА «КАТЕДРОЮ», ВЧИТИМЕМО УЧНІВ «АРИТМЕТИКИ», — пропонують реформатори українського правопису. Або чи потрібна в українській мові революція?

    ПОШУК:     

    Історично склалося так, що в етап кардинальних і надзвичайно болісних перетворень Україна вступила практично не підготовленою. Реформи розпочалися під сильним тиском ззовні, тиском, який іноді межував з провокацією. Протягом досить тривалого проміжку часу Україну просто примушували революційним шляхом повторювати кроки Росії, наслідувати далеко не на користь собі обрану нею модель соціально-економічних та культурних перетворень і темпів втілення їх у життя. Як наслідок, з’явилась крилата фраза відомого на Україні політика про те, що «...ми йдемо вірною дорогою, однак в неправильному напрямку».

    Історична практика довела, що еволюційний шлях розвитку суспільства хоч і триваліший, але значно ефективніший і не призводить до економічних і соціальних потрясінь, які нині переживає Україна.

    Напередодні Дня української писемності і мови хотів би зупинитись на ще одній проблемі, породженій реформою українського правопису, яка, в свою чергу, має на меті змінити і українську літературну мову.

    Відомо, що мова не тільки душа народу, але й основа громадянського світогляду, визначальний чинник консолідації нації. А держава своєю політикою якраз і покликана консолідувати та згуртувати націю.

    Мова має свою динаміку розвитку і також не терпить революційних змін. На мою думку, деякі зміни, що пропонують внести в український правопис, аж ніяк не сприятимуть ні стабільності, ні згуртованості, ні утвердженню могутності нашої держави, а навпаки, в черговий раз дадуть привід для глузування. Наприклад, ми в «пальті» їздитимемо в «метрі», а стоячи в «клясі» за «катедрою», вчитимемо учнів «аритметики».

    Від прихильників нового правопису довелось почути, що в українській мові звук «Ф» взагалі був відсутній, а його нам нав’язали «кляті москалі». Якщо в мову і проникають звуки, літери чи навіть цілі іншомовні слова, то це лише збагачує цю мову. Інша справа, коли народ русифікують, полонізують чи понімечують, вбиваючи його мову, культуру, чим знищують і сам народ.

    Відрадно, що ми повернули літеру «ґ», яка зникла із українського правопису в 30-х роках минулого століття саме через насильницьку русифікацію, яку проводила КПРС. Але ж вживати ми маємо її лише в окремих словах. Люди, які не обізнані з цим, тепер починають вживати цю літеру та звук, що вона утворює, там, де його в українській мові взагалі ніколи не було.

    І особливе обурення викликає спроба багатьох реформаторів переконати український загал у тому, що вживання словосполучення «на Україні» — неправильне, мовляв, ні росіянин, ні казах, ні француз ніколи не кажуть «на Росії», «на Казахстані» чи «на Франції».

    Для того, щоб визначити, як все-таки правильно: «на Україні» чи «в Україні», потрібно звернутися до великих предтеч та творців вітчизняної писемності й мови, починаючи з Нестора Літописця, Котляревського, Шевченка, Лесі Українки і до видатних діячів літератури та мистецтв, освіти та науки нової доби, позаяк саме вони і є головними творцями сучасної української літературної мови.

    В давньоруських літописах (не плутайте з «русскими», бо саме українці були автохтонним населенням Русі та творцями цієї держави) пишеться «на Русі». Мабуть, відомий російський поет О. Некрасов це і врахував, даючи назву своїй поемі «Кому на Руси жить хорошо?». От вам і вплив української мови на російську! А реформатори, очевидно, ще не позбавлені комплексу національної меншовартості, намагаються «мавпувати» ту ж Росію чи навіть Казахстан, мовляв, у них «в России», то і в нас «в Україні», а чим же ми гірші?

    В українських народних піснях, думах зустрічаються обидва варіанти — і «на», і «в», хоча частіше все-таки «на Україні».

    У творах Тараса Шевченка у більшості випадках — теж «на Україні». Наприклад:

    «Як умру, то поховайте

    Мене на могилі

    Серед степу широкого

    На Вкраїні милій!»

    («Заповіт»)

    «А я дивлюся... серцем лину

    В темний садочок на Україну».

    («Не гріє сонце на чужині»)

    «Святого Бога вихваляв;

    І все то, все то в Україні!...»

    («Сон»)

    І навіщо ж тоді державним мужам, за мовчазної згоди яких, а, можливо, і при їх активній участі, здійснювалась насильницька русифікація України партією, в лавах якої вони перебували, купувати собі індульгенцію шляхом ось такої «українізації».

    Сьогодні в Україні потрібно вирішувати цілий комплекс проблем: політичних, економічних, соціальних і культурних в тому числі. Проте не слід забувати, що культура будується не методом перекреслення одних явищ та піднесенням інших, а на ґрунті вільного змагання різних напрямків.

    О. КУДРЯВЦЕВ

    РS. А дискусія, яка розгорілась в літературних та наукових колах з приводу вживання згаданих словосполучень, дуже нагадує історію з вареним яйцем із відомого роману Джонатана Свіфта, яке стало причиною війни між Ліліпутією та Блефуску.


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com


      Украинские 100x100 
    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    Дайджест 'СЕДМИЦА' - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004


    АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 41, 42, 43, 44, 45, 46, №47

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17, 21, 22, 23, 24

    АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 21, 22, 23

    286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =