УНIВЕРСИТЕТ № 1 СВIТУ.
У Гарварді побував наш кореспондент
Розумiючи, що я одна iз небагатьох українцiв, а тим бiльше вiнничан, чия нога переступила цей порiг, намагатимусь просто та докладно повiдати, що такого особливого у найкращому та найпрестижнiшому вузi свiту.
ДЕ «ПУП ЗЕМЛI»?
Отже, США, Гарвард. Унiверситет «намба ван». Який вiн, цей храм науки, iм'я якого заворожено вимовляють у всiх частинах свiту? Його адреса: США, штат Масачусетс. Багато хто вважає, що вiн розмiщений у Бостонi, найкрасивiшому, з точки зору архiтектури, мiстi США. Але помиляються. Вiн роздiлений iз Бостоном мiстком i розташований уже в iншому мiстi — Кембрiджi, на лiвому березi рiчки. Цей вуз — один iз найстарiших у США. Заснований в 1836-8-х роках. Названий в честь священика, котрий заповiдав вузу все своє майно... Мене радує те, що наша Києво-Могилянська академiя на 4 роки старша...
Взагалi свiт саме на прикладi Бостону та Кембрiджу констатує феномен: тут розмiщено 55 унiверситетiв, половина яких входить у сотню найкращих вузiв планети, може, саме тому це мiсто величають «пупом землi», хоча воно не столиця США — Вашингтон — i навiть не мегаполiс Нью-Йорк, Чикаго, чи Лос-Анжелес.
68 ВИПУСКНИКIВ — НОБЕЛIВСЬКI ЛАУРЕАТИ
Що такого особливого у системi навчання саме тут? Без моралi i тут не обiйтись. Бо саме iз неї, на мою думку, треба починати.
Саме тут, у так званiй Новiй Англiї, куди входить 6 штатiв i визнаним центром є Бостон, селились протестанти пуританських переконань. Це люди, якi вважають, що головне в людинi, якщо по-фiлософськи, то «не форма, а змiст», а по-народному — вони зустрiчають по розуму i гiдностi i проводжають по цьому ж.
Тут i тепер цi засади — закон. Споконвiчно плекались поколiння, в яких вважалось пристойним набувати знань, вести себе достойно, оцiнювати людину по її справах.
Тетяна РЕДЬКО у формі студентів Гарвардського університету
Не повiрите, а й дотепер тут майже нiхто не фарбується, не одягає яскравого одягу. Вважається поганим тоном в буднi стильно одягатись, носити прикраси, демонструвати своє багатство у будь-якiй формi i навiть мати зайвi меблi у кiмнатах.
Зачасту в будинках мiльйонерiв ви не побачите не те що стiнок — шаф...(там для цього є вбудованi кiмнати). А поважати тебе будуть лише тодi, коли ти, ну, як мiнiмум, побудуєш будинок для малозабезпечених, а максимум — здобудеш Нобелiвську премiю. Та і нею тут не здивуєш, бо 68 її лауреатiв є випускниками та викладачами саме Гарвардського унiверситету.
Вузи Америки процвітають завдяки меценатству (пам’ятник одному із них)
Там на добрих справах (волонтерствi) схибнутi всi. Однi викупляють унiкальнi картини i дарують їх музеям мiста (за мiльйони!), iншi жертвують кошти на СНIД -програми, ще iншi «меценатствують» театри та футбол. А на зiбраннях своєї церкви вони щотижня про це публiчно звiтують! Але лозунг «один за всiх, всi за одного» — не для них. Вся система виховання вчить виживати самому. Чи правильна така мораль — судити вам. Але вона виплекала найкращу систему освiти.
IМIДЖ СТУДЕНТА
Якi вони, нинiшнi студенти? Зустрiчаю їх на подвiр'ї вузу — зосередженими, але дуже люб'язними. Вони готовi показати, розказати все, що тебе цiкавить. Зарозумiлi хлопцi i дiвчата iз манiрними жестами та «упакованими» гардеробами — змiнюйте iмiдж, бо там ви будете сприйнятi... за людей легкої поведiнки. Важко повiрити, що студенти Гарварду дуже простi та вихованi i ходять у однiй формi, яка змiнюється лише по сезону. Зараз це теплi (з начосом) сiрi чи коричневi кофти, але iз гербом та пiдписом «Гарвардський унiверситет». А ось низ — за бажанням, — можна i джинси, але звичайнi. Ще одне розчарування для українських дiвчат та хлопцiв: так званi труби i т.п «модного у нас прикиду» я бачила хiба що у мешканцiв негритянських кварталiв.
500 000 $ ЗА СТУДЕНТА
Чи не правда, важко зрозумiти таку поведiнку i зовнiшнiсть студентiв, особливо коли врахувати, що їхнi батьки платять за рiк навчання 34 тисячi доларiв. I це тiльки за навчання! А все здобуття освiти обходиться десь у 500000 $ доларiв. Тепер уявляєте, якi у них матерiальнi можливостi... Але продемонструвати це — значить, принизити себе i виставити на посмiховисько — як вам така мораль? Ще бiльше здивуєтесь, коли скажу, що їздять на заняття студенти... на велосипедах. I це при тому, що за 4-6 тисяч у Америцi можна купити пристойну машину. Як ви зрозумiли — справа не в грошах, а в комфортi. Сотнi «велiкiв» вишиковуються перед корпусом, щоправда, примикаються, i студенти йдуть черпати знання.
До речi, бюджет цього унiверситету бiльший за бюджет Вiнницi. Якщо ви думаєте, що, маючи 500000 $, ви станете студентом — помиляєтесь. Конкурси — по 60-100 чоловiк на мiсце. I навiть коли ви на «12-ть» складете iспити, то можете не пройти — бо на ваше мiсце зарахують такого ж самого вiдмiнника, але ще й флейтиста, бо вже пiсля здачi екзаменiв враховуються всi вашi «плюси» та досягнення.
Студенти Гарварду цiнуються, та й вони не пiдводять «школу». Тут дуже престижний архiтектурний факультет, i, як ви вже здогадались, саме його випускники спроектували найкраще мiсто Бостон. Так вони вiддячили «колисцi своїх знань».
ТУТ — IНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА!
Менi найприємнiше було вiдвiдати при Гарвардському унiверситетi науково-дослiдний iнститут українознавства. Увляєте, там такий є. I майже кожен представник української дiаспори жертвував на це кошти. (А половина країн свiту не може похвалитись навiть присутнiстю тут своєї кафедри). Науковцi, предки яких 100 i бiльше рокiв тому покинули батькiвщину, спiлкуються українською мовою i доводять, що їхня iсторична батькiвщина — наша Україна — багата минулим та майбутнiм держава. Ось тiльки сьогодення у неї нiкудишнє.
Фіналісти проекту «Гармонія» — журналісти (зліва направо): А.Фляжніков, Т.Котик, О.Мізяківський, Т.Редько,
М.Станович, В.Мельник, Т.Медведєва, Т.Олійник, Ю.Ковч, С.Прилипко з викладачем Гарварду (в центрі)
Напевно, «бiля руля» не тим мiсцем думають, бо як можна прокоментувати десятки названих ними абсурдiв у взаємостосунках iз нашою системою. Ну, хоча б те, що науковi ступенi цього iнституту у нас не визнаються. Або, наприклад, те, що багатюща бiблiотека, пожертвувана Харкiвському унiверситету, повернулась назад у Гарвард. Український вуз не в змозі був заплатити податок, яким обклали цi книги митники. А ще один професор скаржився, що вiз колезi по науцi комп'ютер... I вернувся з ним назад — вiн мав заплатити за нього майже таке ж мито... як вартість комп’ютера. А наш перспективний вчений навряд чи скоро спроможеться його купити, якщо не братиме хабарiв iз студентiв.
А братиме хабарi — гробитиме вже й так угроблену освiту i тому «не буде ходу» в нiй розумним та талановитим... I не бачити нам у себе Гарвардiв... А є шанс, бо нашi дiти глибокi i обдарованi (мала можливiсть порiвняти)... Ось тiльки з мораллю у нас тугувато — як у кабiнетах влади, так i в повсякденному життi. То, може, з неї i почнем?..
Тетяна РЕДЬКО, заступник головного редактора
Від автора. Вiдчувалась рiзниця в часi (там нiч — у нас день). Вже о 4-ій ночi була на ногах. Поглянувши у вiкно, побачила ось таку картину — навпроти по стометрiвцi взад- вперед ходили дiвчата. До болю знайома хода, яскравий одяг, така ж косметика, прикраси (все, що у нас у модi). Повiрте, у нас так одягається бiльше половини студенток... А там це були повії!
Пiдкреслюю це не iз осудом, — i я студенткою жертвувала навiть видiленi на їжу грошi на «модний прикид», але вже з погляду рокiв можу сказати, що навряд чи вiн менi щось дав...
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =