Непідвладні людському втручанню природні цикли врожаїв та недородів, мабуть, таки існують. І на нинішній рік, на нашу досаду, випав саме той, гірший цикл. Бо не тільки в Україні, а й на всіх світових теренах пшениці зібрали менше, ніж будь-якого року досі за останнє десятиліття. Отож і не дивно, що ріст цін на неї на європейських біржах уже з осені набув стійкої динаміки: щотижня додається близько 10 доларів за тонну. Це, звичайно, не могло не позначитись на вартості хліба. Але середньостатистичний європеєць на такі зміни, напевне, і уваги не звернув. З одного боку, хліб у тамтешній структурі харчування посідає далеко не першорядне місце, а з іншого, при високому життєвому рівні підраховувати кожну копійку в гаманці їм немає потреби.
В Україні ситуація зі значним подорожчанням зерна ускладнюється тим, що хліб у нас — один з основних продуктів. І традиційно, й через низькі поки що матеріальні статки більшості населення, яке на харчування витрачає понад 60 відсотків своїх доходів. Тому доступність хліба для всіх, а особливо для малозабезпечених верств населення, є чи не найголовнішим соціальним завданням влади. І уряд Віктора Януковича, який основним пріоритетом своєї діяльності визначив добробут кожної людини, робить все від нього залежне, щоб, незважаючи на нинішній неврожайний рік, люди не мали проблем з придбанням продуктів першої необхідності.
Уже зараз у регіонах створені чотиримісячні запаси продовольчого зерна. Для задоволення внутрішніх потреб зібрано достатньо проса, гречки, рису. Завдяки доброму врожаю цукрових буряків та соняшника стабільними залишатимуться ціни на цукор та олію. Крім того, до власного збіжжя і на своєму континенті, й за океаном докуповується близько трьох мільйонів тонн жита та пшениці. За світовими, звісно, цінами, які перевершують тисячу гривень за тонну. От якби в урожайному 2002 році, коли вартість зерна у нас не сягала й 400 гривень, ті, кому слід, потурбувалися були про перспективу та побільше засипали його в засіки, то зараз, як мовиться, можна було б і гори покотити. Але сталося так, що на початку минулої зими попередник передав нинішньому уряду державну комору майже порожньою. От Кабінету Міністрів Віктора Януковича і доводиться тепер розв’язувати задачу з багатьма невідомими, як з дорогого борошна напекти дешевого хліба. Адже відпускні ціни на цей продукт перекривають хіба що частину витрат хлібопекарень на його виробництво. А як бути з іншою?
Її, вважає прем’єр-міністр, у нинішніх умовах, коли статки багатьох наших громадян ще не сягають навіть прожиткового мінімуму, повинна взяти на себе влада, з бюджетних коштів відшкодовуючи частину вартості соціально значимих сортів хліба, а це 65 відсотків усієї його продукції, таких, наприклад, як „“український”, „дарницький”. Що ж до всіляких булочок та тістечок, інших виробів з борошна вищого ґатунку, то їхня вартість формуватиметься відповідно до затрат на виробництво. Як це й повинно бути в умовах нормального господарювання.
А для того, щоб держава у наступному році мала у своїй коморі вдосталь продовольчого зерна і на повсякчас, і в резерві, роботу над урожаєм-2004 Кабінет Міністрів взяв під свій постійний контроль. В результаті збільшені площі озимого клину, під час осінньої посівної хлібороби не мали проблем з насінням та пальним.
Поруч із заходами щодо нинішнього забезпечення людей продуктами харчування, такими, як збереження цін на соціальні сорти хліба, уряд Віктора Януковича розробляє Стратегію розвитку агропромислового комплексу на тривалу перспективу. Щоб наші громадяни були впевненими, що завжди матимуть і хліб, і до хліба.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
