Середа, 5 листопада 2003 p.

Україна в силу свого геополiтичного розташування знаходиться мiж Європою i Азiєю, мiж Заходом i Сходом. Хоч географiчний кордон мiж двома континентами проходить уральськими горами, але, по сутi, те, що простягається за Слобожанщиною i Донецьким басейном, умовно вже можна назвати азiатчиною. Недаремно один з полiтикiв висловився:

— Пильно придивiться в обличчя росiянина i в ньому ви побачите татарина.

Кочовi племена древностi: авари, половцi, печенiги i найбiльша, найстрахiтливiша монголо-татарська навала розбивалися об слов’янське море, де завойовники залишали на генетичному рiвнi в певної частини схiдних слов’ян ментальнiсть азiйсько-варварської орди. Україна зiграла героїчну роль в порятунку європейської цивiлiзацiї вiд дикунства i варварства. На жаль, нинi про це не завжди пам’ятає сита i заможна Європа.

Зрадництво i продажнiсть, яничарнiсть i безбатченковiсть частини населення України саме є проявом азiатської кочівної ментальностi. Такi люди, як перекотиполе, готовi мандрувати свiтами, шукаючи бiльш пристойних життєвих умов. Склався певний архiтип особистостi, в якої пiдсвiдомо, в потаємних куточках пiдкiрки та психiки, на молекулярно-бiологiчно-генетичному рiвнi ще чується скрип колiс кочiвникiв i вiдлунюється стукiт копит численних табунiв, що несуться прикаспiйськими та причорноморськими степами.

Вивчивши i детально проаналiзувавши певний вiдрiзок часу з iсторiї України на предмет, вiд кого найбiльше потерпiла стародавня i сучасна Україна, приходиш до висновку, що найбiльше зло на цi землi йшло саме зi Сходу. I лише одна вiйна з гiтлерiвською Нiмеччиною принесла Українi значних матерiальних i духовних втрат. Хоча i ця вiйна була спровокована i стала можливою через прорахунки кремлiвських вождiв...

Звичайно, Україна потерпала як з боку братiв-слов’ян Польщi, так i братiв-слов’ян Росiї. I якщо Польща вела Україну все-таки до Європи, до цивiлiзацiї, то бiльше, як 350-рiчна колонiальна залежнiсть України вiд Росiї вiдтягнула Україну вiд культурної i обжитої Європи, залишаючи її в тенетах орди i азiйщини.

Москва робила все, щоб знищити духовнiсть України, її мову, культуру, релiгiю. Вона використовувала українцiв, як бiологiчну масу, для заселення Сибiру, Далекого Сходу та Крайньої Пiвночi, використовувала iнтелект, знання, таланти українцiв для розбудови iмперiї. Росiя постiйно вела вiйни, де українцi вiдiгравали роль гарматного м’яса. А хiба можна забути голодомори, репресiї i духовний геноцид Росiї (особливо її совiтського варiанту) щодо українського народу? Хiба можна вiрити благим намiрам Росiї, якщо вона з часiв Переяславської Ради не виконала жодного договору i домовленостi? Джентльменiв потрiбно шукати в Англiї, а не в Росiї.

Наш Київ — свiтлий, сонцесяйний, в позолотi куполiв храмiв i морi зеленi, обвiяний теплими пiвденними степовими вiтрами i захищений з пiвночi полiськими лiсами — несе ауру святостi, пiднесеностi, життєстверджувальностi. В такому мiстi будь-хто почуває себе особливо легко, з добрим настроєм, немовби у колi рiдних i друзiв. Натомiсть, Москва, яка була заснована на мiсцi невеличкого поселення в болотах i мочарах, серед хащ, чагарникiв з незлiченними полчищами комарiв i мошкари, на пiвнiчному краї монголо-татарської орди — так i залишилась чимось темним, вiд якого йде тривога i невпевненiсть, що нагнiтає напругу i страх у свiтi.

Україна, яка лежить в географiчному центрi Європи, повинна зiграти виняткову роль для об’єднання всiх країн материка. Шлях у Європу — це шлях до надбань цивiлiзацiї, до яких доклали руку i українцi, але в силу рiзних причин були незаслужено ними обдiленi. Наш вибiр — це європейська якiсть життя, як противага примiтивiзму i п’яному свавiллю.

Деякi сьогоднiшнi полiтики, якi не зумiли подолати планку європейського вибору i не спромоглися вивести незалежну Україну на новий рiвень розвитку, знову повертаються назад. Ось чому певну тривогу в суспiльствi викликає недавно пiдписаний в Ялтi договiр про створення єдиного економiчного простору (ЄЕП) Росiєю, Україною, Бiлоруссю i Казахстаном. Що це, вiдтворення мiнi-Союзу РСР? А як ще сказати, якщо головну роль там буде грати Росiя?

Так, Україна повинна докласти все, щоб вести торгiвлю на рiвних з усiма країнами свiту, в тому числi з Росiєю. Тому принцип “вiльна торгiвля” повинен бути основним у вiдносинах з пiвнiчною сусiдкою. А над всiм iншим ми повиннi глибоко задуматися. Адже ми можемо не отямитися, як знову нашi хлопцi стануть гарматним м’ясом росiйського iмперiал-шовiнiзму, коли знову потягнуться ватаги заробiтчан на Крайню Пiвнiч, а на Україну в зворотному напрямку попрямують новi росiяни, котрi скуплять нашi заводи, банки, землi, i ми будемо знову працювати на росiйських помiщикiв. Росiя вже повнiстю захопила наш iнформацiйний простiр, залишився ще економiчний. Що, знову полiтичне об’єднання в “единую и неделимую Русь”?

Як би ми не ставилися до Ленiна чи Маркса, але вони були правi, коли писали, що олiгархiчний капiтал об’єднується, створюючи потужнi мiжнароднi корпорацiї. Нi український, нi росiйський народи з цього нiчого не виграють, вони будуть ще бiльше знедоленi. Нехай Росiя i Україна розвиваються своїми самобутнiми шляхами. Нехай росiяни приїжджають в Україну в гостi. Гостиннi українцi завжди щиро їх приймуть. Гадаю, що так само зроблять i росiяни. Але не потрiбно зазiхати на чиюсь свободу i незалежнiсть, з’ясовувати, хто старший, а хто менший, або шукати, вибачте, дурня, на якому можна було б добре нагрiти руки. То чи є ворогом Росiя для України? Вони є сусiди, близькi по духу i ментальностi, тому їм потрiбно жити в мирi i згодi.

Володимир ОСИПЧУК, читач газети

Від редакції: лист друкується в порядку дискусії.

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com