Середа, 12 листопада 2003 p.

У нiч з першого на друге листопада в селi Шура-Митлинецька, що у 20 км вiд Гайсина, сталося жахливе вбивство. Безробiтний мешканець села згвалтував двох неповнолiтнiх дiвчат. Одну з них вiн задушив на полi, iншу заховав у погребi власного будинку.

Двi подруги, Вiкторiя та Надiя, зустрiлися в Шурi-Митлинецькiй, аби вiдсвяткувати день народження — 15-рiччя останньої. Вiкторiя приїхала в гостi до подруги iз райцентру. Спочатку сидiли вдома, а потiм пiшли до сiльського магазину, котрий водночас є й центром молодiжної тусовки. Перед поверненням додому подруги вирiшили прогулятися селом, по дорозi й зустрiли свого майбутнього ката Олександра.

Олександр, 1979 року народження, уродженець молдовського мiста Дубоссари, мав погану репутацiю в Шурi-Мiтлинецькiй. За свої 24 роки встиг двiчi скоїти злочини — хулiганство i пограбування, побував пiд судом i за гратами.

В той фатальний день, суботу, 1 листопада, вiн напився i поскандалив з дружиною i тещею. Побив їх, i переляканi жiнки, схопивши 6-рiчного сина Олександра, побiгли по сусiдах, щоб сховатись i пересидiти бурю.

А школярки Віка та Надія мріяли про щасливе майбутнє...

Чоловік, вiдчуваючи повну вседозволенiсть i безконтрольнiсть, залишився вдома — сам собi господар! В його затуманенiй алкогольними випарами головi майнула думка — пiти прогулятись! Здавалось би, нiчого поганого. Але навiщо було брати з собою ножа? Саме цей нiж i став вирiшальним аргументом в руках зловмисника.

Близько 11-ї години вечора, зустрiвши двох десятикласниць, вiдчувши їх недосвiдченiсть i беззахиснiсть, п'яний молодик почав їм погрожувати — мовляв, вб'ю, зарiжу, якщо не пiдете зi мною. Вивiв переляканих дiвчаток на околицю села, до куреня, який колись давно використовувався на господарствi, але останнi роки стояв закинутий. До речi, недалеко знаходився i власний будинок Олександра, на цей час абсолютно порожнiй.

Ось тут все відбувалося...

Нiщо не спинило Олександра — нi сльози, нi благання Надi i Вiкторiї, нi навiть думка про те, що обидвi його жертви — неповнолiтнi школярки, фактично дiти. Скорiш за все, пiд впливом алкоголю його мислення було взагалi вiдключене, i людиною опанували первiснi звiрячi iнстинкти. Надiйку вiн згвалтував i, щоб вона не кричала, стискував дiвоче горло i рот, аж поки не задушив. Оцiпенiлу вiд жаху Вiкторiю, яка знаходилась в шоковому станi, завiв до себе додому, згвалтував i зачинив у погребi.

Вранцi 2 листопада до Гайсинського РВ мiлiцiї надiйшла заява вiд Надiїних батькiв про зникнення дiвчини. Шукали дiвчат всiм селом. Хтось згадав, що чув вночi Надинi крики з боку старого куреня, а хтось випадково помiтив у нiчнiй пiтьмi, наче Олександр вiв до себе Вiкторiю.

Приблизно о 16-й годинi дядько Надiї пiдiйшов до будинку та заговорив iз сусiдами. Дiвчина почула голоси, закричала. Олександр, котрий спокiйно вiдсипався пiсля ночi пригод, як був одягнений: у спортивних штанях та майцi, босонiж — вистрибнув з будинку та утiк. Нi його дружини, нi тещi, нi дитини все ще не було вдома — вони боялись повертатися.

З погреба вивели Вiкторiю, налякану та побиту. Її одразу вiдвезли до районної лiкарнi. Труп Надiйки знайшли у куренi поблизу поля з капустою.

Олександр втiк без верхнього одягу, без грошей, без документiв. Очевидно, переховувався десь неподалiк. Спiвробiтники Гайсинського РВ мiлiцiї i бiйцi спецпiдроздiлу швидкого реагування «Беркут» врахували цю обставину i влаштували бiля оселi С. засiдку. Коли пiд прикриттям темряви вiн заглянув додому — одягнутись, взяти паспорт, грошi — його схопили.

6 листопада на слiдчому експериментi вiн розказав та продемонстрував послiдовнiсть своїх дiй. Прокуратурi Гайсинського району довелося двiчi ховати пiдозрюваного в машину i виїжджати з мiсця трагедiї, тому що розлюченi селяни, жителi Шури-Митлинецької i Митлинцiв, кидалися на поле, аби вчинити над Олександром самосуд.

Зустрiвся пiдозрюваний i зi своєю сiм'єю, на очах у слiдчих пiдiйшов до 6-рiчного сина та сказав: «Коли я повернуся, ти вже будеш великим, дорослим, може, не пам'ятатимеш мене?» На якусь мить на його очах навiть заблищали сльози. Та нiкого вони не зворушили. Хтось з охорони не витримав та сказав: «Ця наволоч даремно сподiвається на повернення».

Прокурор Гайсинського району, радник юстицiї Олександр Кметюк, запевнив, що слiдство сьогоднi має достатньо доказiв проти пiдозрюваного. Порушена карна справа по статтi «Умисне вбивство з обтяжуючими обставинами». Затриманий на питання, чому вiн це зробив, вiдповiв коротко: «Був напiдпитку».

Злочини, скоєнi затриманим, передбачають покарання у виглядi 15-ти рокiв позбавлення волi або довiчного ув'язнення. В будь-якому разi вiн буде жити, дихати, бачити сонце, чути пташиний спiв, милуватись зеленню.

15-рiчну Надiйку похоронили 4 листопада на кладовищi рiдного села Шура-Мiтлинецька.

Насильство, та ще й для юної, несформованої людини — дуже важка психологiчна травма. Сьогоднi Вiкторiя не вийшла з шокового стану, потребує психологiчної пiдтримки спецiалiстiв. До одужання їй ще далеко... ЇЇ батько та мати зараз об'єднали зусилля, аби пiдтримати донечку. Як вона зможе жити у маленькому мiстi пiсля такого?

Цей жахливий випадок — один з небагатьох, коли версiї людей та мiлiцiї повнiстю спiвпадають — ката треба покарати! Втiм, останнє слово за судом.

Людмила ГОЛОВАШИЧ, Гайсинський район, Iрина ЗОНОВА

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com