“НIМЕЦЬКУ ТЮРМУ МОЖНА ПОРIВНЯТИ З ПIОНЕРСЬКИМ ТАБОРОМ” —
зiзнався вiнничанин, якого за крадiжку посадили на 3 мiсяцi
Поки нашi спiввiтчизники придивляються до європейської цивiлiзацiї i роздумують — голосувати чи нi за вступ України до ЄС, Дмитро з Вiнницi (з етичних мiркувань не називаємо його прiзвища) усi переваги життя по-європейськи випробував. «Усi» — тому що 30-рiчний чоловiк, поїхавши на заробiтки до Нiмеччини, вмудрився 3 мiсяцi вiдсидiти у тюрмi.
Так, Дмитро — “антигерой”. Бо євро у Нiмеччинi заробляв... крадiжками. Чогось нового не придумував — просто знiмав з автомашин магнiтофони.
— Коли мене пiймали на гарячому, — розповiдає Дмитро, — перше, що подумав: «Це кiнець! «Припишуть усi аналогiчнi злочини — i прощай, мамо». Я ж абсолютно не знав тамтешнiх законiв. Але за таку «провину» менi дали 3 мiсяцi.
— I як тобi їхня “Бастiлiя”?
— Супер! Порiвнювати з нашою, дякувати Богу, менi не доводиться, але, як у нас, — знаю iз розповiдей. Холод, голод, туберкульоз, побої, виснажлива робота i т.п. А там... «Хавчик» — чого душа бажає. Я такого у нас «на гражданцi» не куштував. Усiлякi там гамбургери, кава i навiть солодощi. Режим можна порiвняти з пiонерським табором. Пiсля снiданку нас автобусом вiдвозили на роботу. Ми працювали на заводi. Вiдпрацював змiну 8 годин — i «додому». А там — хочеш телевiзор дивися, хочеш у спортзалу чи басейн — будь ласка. До речi, заробленi на заводi кошти нам вiддавали, все одно як зарплату, тiльки трiшки менше. Як i належить — вихiднi.
Повинен сказати, що нiмцi — дуже законослухнянi громадяни, “сiдають” вони рiдко. Як правило, основний контингент нiмецьких тюрем — iноземцi. Найбiльший вiдсоток — з країн колишнього Союзу, втiм, трапляються i корейцi, китайцi.
От моїм напарником по камерi був нiмець. Знаєте, за що його “вгараздило”? З його розповiдi я зрозумiв, що свою половину вiн запiдозрив у зрадi. Ясна рiч — скандал, розборки. То фемiнiстично налаштована дружина побiгла скаржитись, виявляється, у них там працюють такi органiзацiї по захисту жiнок, якi потерпають вiд насилля в сiм’ї. Першого разу йому зробили попередження i заборонили пiдходити до дружини на вiдстань, ближчу 3 метрiв. Але коли Ганс застав невiрну дружину прямо у лiжку з коханцем i не втримався, щоб не втулити їй ляпас, його помiстили у тюрму. Ображений «рогоносець» скаржився: «А я ж їй тiстечка носив, каву в лiжко подавав, а вона... От вийду звiдси, я їй вiддячу. Не повернуся до неї, хай знає, кого втратила!»
— А як питання дисциплiни?
— Знаєте, там у кожнiй людинi бачать передусiм особистiсть i поважають її конституцiйнi права. Навiть, якщо це “зек”. Пригадую, якось один росiянин, Вова, почав бешкетувати в камерi. Горланив пiснi, грюкав, стукав. Щоб заспокоїти пiдбурювача спокою, прийшов наряд. У нас би його вже змiсили б, у кращому випадку, кинули б на «губу». А там покарали.., легенько стиснувши вказiвний палець руки. Не дай, Боже, якщо ув’язнений поскаржиться на застосування до нього фiзичної сили.
До речi, там щотижня дозволяються “свiданки”, звiсно, якщо є кому до вас приходити. Коли, скажiмо, навiдується дружина, то для ув’язненого замовляється номер у готелi, який ще й охороняють. Звичайно, за такий «сервiс» iснує плата. У наших тюрмах такi «послуги» хiба що «паханам» доступнi.
А найцiкавiше те, що мене, фактично злочинця, пiсля тюрми депортували на батькiвщину за рахунок країни. Так що на дорогу додому жодного власного євро зi своєї кишенi я не витратив. Дехто з наших хлопцiв на цьому навiть бiзнес робить.
— ???
— А чому б i нi? Не треба шукати роботу, нею забезпечать. Нагодують, дадуть притулок. I все ж воля є воля.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =