ЧИ ГРАЛА У ВIННИЦI АДА РОГОВЦЕВА З ДОНЬКОЮ «ВАРШАВСЬКУ МЕЛОДIЮ»?
- У артиста настає вiк, коли все начебто попереду, але все може бути востаннє. Я з вами зустрiчаюся, наче вперше, а прощаюся - як востаннє, - сказала на прощання глядачам актриса Ада Роговцева, розчулена пiснею "Лелека" на її слова, яку подарував їй вiнницький спiвак i композитор Геннадiй Белявський. А ще вона згадала, як багато рокiв тому саме тут, на цiй сценi, грала цю саму виставу - "Варшавська мелодiя" i раптом погасло свiтло. Але дiйство продовжувалося - при запальничках, сiрниках...
- I сьогоднiшня мить додасть менi сили, — пiдсумувала Ада Роговцева. Ми зустрiлися з нею пiсля спектаклю.
Євген Паперний та Леся Власова виконали головні ролі у «Варшавській мелодії - 2»
- Адо Миколаївно, сьогоднi вашим партнером був Євген Паперний. А ранiше хто?
- Шестопалов i Решетников були моїми партнерами багато разiв. До речi, «Варшавську мелодiю» ми зiграли 670 разiв, а найбiльше — у Вiнницi, Петербурзi та Донецьку. У Вiнницi — десь разiв 50.
- От на сценi ви сидiли за столиком i плакали — це роль чи спогади?
- Роль тут у мене мала, важко себе проявити, як вийшла на сцену, то й трималася до кiнця.
- А на сценi молоду польку Гелю грала ваша донька?
- Нi, мою Катерину Роман Вiктюк не вiдпустив. Вона грає у його театрi в Москвi. То ми запросили Лесю Власову — це вона була на сценi. Я погодилась грати «Варшавську» тому, що режисер Iгор Афанасьєв сказав: «Будеш грати ти i Катя». Звичайно, заради доньки я погодилася б i на ще меншу i нецiкавiшу роль. Далi ми збираємось до Львова, Рiвного, то Катя буде вiльною i гратиме вже вона.
- Донька пiшла вашим шляхом — ви задоволенi цим?
- Особисто я мрiяла про унiверситет, факультет журналiстики, але склалося так, що мої подруги завернули мене до театрального iнституту. Я мрiяла хоча б заочно закiнчити факультет журналiстики. I не вийшло. То одна дитина народилась, то друга, в мами паралiч, у брата паралiч, батьковi ампутували ногу... Я багато працювала, не до того було. А коли Катерина пiдросла, я вiдправила її до унiверситету — на фiлологiчний факультет. Але театр перемiг — вона перейшла до театрального iнституту, закiнчила його. Значить, щось було сильнiше вiд неї.
- А ваш син?
- Костя закiнчив режисуру, але вiн прийшов до кiностудiї iм. Довженка якраз в той день, коли вона розвалилася. Почали вони шукати грошi на один фiльм, трошки зiбрали по спонсорах, а потрiбно бiльше вдвiчi, знову збирали, та так воно i не вийшло. Хоча Костя у Парижi за дебют одержав першу премiю за свiй дипломний фiльм.
- А зараз чим вiн займається?
- “Крутиться”. Займається екологiєю, ну, словом, як багато хто зараз — “крутиться”. Але я мрiю, що повернеться до режисури, до того, що йому вдається. Ми з ним ще ранiше три вистави поставили. Нiна Шарварко, з якою ми грали в парi, у Львовi одержала першу премiю за кращу жiночу роль. Початок його роботи був помiтним явищем. Вiн мiй бенефiс теж ставив у Києвi, «Благодарю» називався.
“Лiтай, лелеченьку, лiтай, ти цiле небо в летi маєш. Тiльки не радь i не питай — нема рятунку, ти це знаєш...”
- ці слова написала сама Ада Роговцева. А ось музику - вінницький композитор Геннадій Белявський.
- Адо Миколаївно, ви ще й пишете вiршi, видали книгу. Коли до вас прийшла ще й поетична Муза?
- У 50 рокiв.
- Це був якийсь випадок?
- А я купила село пiд Києвом. Вiрнiше, не село, а хату, але нi — село я дiйсно купила — з криницями, лiсами, грибами, луками, росами, — з усiєю красою. I воно стало до мене промовляти. А лелека — пiвгодини над моєю хатою кружляв. Я i кажу: «Що ж ти менi душу рвеш?» Пiшла i записала: «Лiтай, лелеченьку, лiтай, ти цiле небо в летi маєш. Тiльки не радь i не питай — нема рятунку, ти це знаєш...»
- Скажiть, де ви працюєте зараз?
- На жаль, у Росiї — в Санкт-Петербурзi на «Ленфiльмi» та у Москвi — на «Мосфiльмi». Зараз закiнчила картину, попередня назва «Они танцевали одну зиму», де я граю маму головного героя, яка його занадто любить. Ця тема мене дуже хвилює, бо можна любити дiтей заради них, а можна — заради своєї любовi до них, i це — нищiвна любов. Це небезпечно — слiпа любов до дiтей. Я теж «слiпа» мама, але я не егоїстка. Я своїх дiтей так люблю, що коли мене питають, кого ти бiльше любиш — дiтей чи онукiв, я кажу, що люблю своїх дiтей з їхнiми дiтьми.
- А скiльки у вас онукiв?
- Двоє — сину Катi Олексiю 12 рокiв, а у Костi — трирiчна Даринка. Вона пiзня дитина, Костi вже 40, а Катi — 30. Костя пройшов Чорнобиль, всю бiду, всi хвороби, якi тiльки можливо, i тiльки зараз дiждалися цiєї дитинки.
- Ви прекрасна актриса i чарiвна жiнка — якi у вас є жiночi секрети?
- Терпiння, й бiльш нiчого. Зуби зцiпити, але щоб не втрачати посмiшки. Оце така хитрiсть.
- А як i з домашнiм господарством?
- Це вперше за останнiх 12 рокiв у нас немає своєї картоплi — спека була, а в нас пiсок, то вона спеклася, а поливати не було часу — зйомки. Зате огiрки вродили чудовi. Я їх у дiжцi засолюю — з любистком, м'ятою, базиликом, горiхом, хроном, кропом, вишнею, часником. Хрумкi такi.
- А якi плани, наприклад, у актриси Ади Роговцевої на завтра?
- А завтра — перший день зйомок у Петербурзi, на студiї Оксани Байрак.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =