“А ЧИ ПОТРІБНИЙ НАМ ПРЕЗИДЕНТ ВЗАГАЛІ?
Або хто відповість за те, що розікрали країну?”
«Прочитав уважно двічі статтю Д. Ольжича за 22 жовтня «Які вибори Президента нам потрібні?» І скажу, що з автором я не згоден. І ось чому. Мене просто шокує, коли політик чи урядовець та інші хочуть нас переконати у своїй правоті (коли їм здається, що тільки вони праві), посилаються на Європу чи США. Та нам до них — як до неба. По-перше, там від рядового громадянина до президента — всі патріоти своєї країни, свого народу. Чесні, порядні, а не брехуни, як у нас. Ось автор посилається на Німеччину.
Якось я мав розмову з одним бізнесменом. Коли він їздив по досвід у Німеччину, то взяв з собою 14-річного сина, який побачив, що на полі залишені на ніч комбайн, інша техніка, зерно і ніхто його не охороняє. Малий просто був вражений, як це так, що там ніхто нічого не краде, знаючи, що робиться у нас. Ось вам Європа. Потрапив за якоюсь підозрою чи наклепом в міліцію, а там до кільця прив’язують догори ногами і б’ють кийком по нирках, печінці, мовляв, зізнавайся в тому, чого не робив і не знаєш. Ну, якщо ти витримаєш тортури і тебе відпускають, то пиши розписку, що тебе не били, поводились чемно. А автор пише, що так живуть усі європейські країни. А як ми живемо, хіба автору не відомо? Або таке: «Ризикну припустити, що ці люди або зовсім не розуміють суті європейського парламентаризму, або бояться відкрито заявити себе противниками політреформи і тому прагнуть звести її до абсурду...». Але ж коли піти по шляху автора, то тоді вже дійсно не буде ніяких виборів, а Кучма автоматично залишиться на третій строк. А це ж для країни крах.
Чи те, щоб одна партія, яка переможе, керувала. А там вже однопартійні будуть і Президент, прем’єр, спікер. Ну, це вже ми проходили. І зараз, по суті, вже так і є. А як же бути з тим, що воля народу – найвищий закон?
Щодо конституційної чи політичної реформи, я не проти. Але хай це вирішує народ, а не робити її під Президента, як це прагнуть зараз деякі політики.
Точно знаю, що в європейських країнах президент дійсно глава держави, який дбає про розквіт країни, добробут народу. А що ж діється у нас. Останні немічні заводи доводять до банкрутства. Найкращий чорнозем у світі заростає бур’янами. За 10 років поголів’я худоби, птиці в Україні скоротилось більше, ніж удвічі. Фермери взагалі не тримають худобу. Все розкрадають, розпродають. У європейських країнах, на які ми так любимо кивати, за те, що зробили з Україною, президент і ті, що з ним, давно дивилися б на небо в клітинку. Це ж просто очевидний злочин. Ще ось як візьмуться реформувати комунальне господарство, то ми будемо не тільки батраками, а і бомжами. Бо власник, який скупить будинки, за несплату виселить на вулицю. Ось хочу сказати хоч щось одне, що доброго зробила теперішня влада — і не пригадую. От на минулий Новий рік поздоровили кожну сім’ю, яка «душевна турбота». Не знаю, за які це кошти, скільки їх використано на ті листівки, а коли вчителі кількох вінницьких шкіл хотіли зібрати оті листівки і відправити, виявилось, що ніхто таку «цінну» реліквію не зберіг, викинули на смітник. І ще мені незрозуміло таке, Президент чи губернатор, чи мер подарував те то й те то. То що ж це він — за свої гроші, як і ці листівки? Навіщо ж цей популізм.
За що може Кучма потрапити в книгу Гіннеса, то це за свої мандри в усі країни Союзу і Заходу, вже кілька разів у США. Аби ж від цих вояжів була б якась користь хоч на копійку, а то тільки великі збитки несе держава. Чи ж запозичив він якийсь корисний досвід? Тож навіщо такий Президент, та й взагалі чи потрібен він Україні. Що це, данина моді?
Як на мене, то досить мати тямущого, грамотного, чесного, порядного прем’єра. А яка б була велика економія, скільки витрачається коштів на президентів!
Ось переді мною обіцянки Леоніда Даниловича, коли був кандидатом у депутати. Побудова незалежної, суверенної, демократичної України, порядок і порядність, кінець безвладдю, непримиренна боротьба проти злочинності. Розбудова сильної держави через сильну економіку. Покращання добробуту життя народу і т.д. Де ж це все? І ніхто не поніс покарання за розвал економіки, розкрадання держави. Таке можливе тільки у нас. Бо немає дурнішого і терпеливішого народу, ніж українці. З одного боку, це гостинний народ, працелюбний. А з іншого, підлий, продажний, заздрісний, справжні барани, тому з нами і роблять, що хочуть, тому і маємо те, що маємо.
Доля дарує ще один шанс, як ним скористаємось — так і будемо жити».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =