Щотижнева газета "33 канал" (м. Вінниця, Україна)

Пiсля публiкацiї у минулому номерi «33-го каналу» статтi «У топцi котельнi спалили... немовля» в редакцiю прийшов головний лiкар Липовецького РТМО.

- Хiба я схожий на молодчика з Освенцiма? — сказав Василь Балдинюк. — Згоден, з християнської точки зору ми не сприймаємо кремацiї, нам ближче захоронення. Так на українськiй землi було споконвiку. Але й нiчого протизаконного у цьому нема. У Турбiвськiй лiкарнi дiяли згiдно із наказом МОЗ «Про розвиток та удосконалення патологiчної служби в Українi», де, зокрема, значиться: «Пiсля закiнчення 3 дiб з моменту настання смертi трупи, не взятi для поховання родичами або органiзацiями, хороняться за рахунок лiкарнi через похоронне бюро або передаються для учбових цiлей, якщо труп не пiдлягає спецiальному захороненню». Тут якраз мало мiсце спецiальне захоронення, тобто кремацiя. У Турбовi вимушенi були пiти на цей крок. Адже мертвонароджений плiд, що мав явнi ознаки фiзичних вад, почав розкладатися, а холодильникiв у нас немає. Та й батьки дали письмову згоду на кремацiю. Звичайно, можна було б зробити i захоронення, але для цього необхiднi вiдповiднi дозволи сiльради, вiдповiднi кошти, вiдповiдальнi особи, словом, бюрократична тяганина. Я не вважаю, що кремацiя гiрше. У подiбних випадках так робили завжди, але мого особистого розпорядження не було.

Хотiв би окремо зупинитись на дитячiй смертностi. За 2003 рiк у нас зареєстровано 2 випадки дитячої смертностi. Перший — батьки залишили дитину iз 90-рiчною бабусею, а самi 4 днi пили-гуляли. Дитя померло вiд виснаження. Хто винен? Другий випадок — дитина народилася з фiзичними вадами. 3 мiсяцi лiкарi обласної лiкарнi опiкувалися малям, а коли настав час виписувати, довелося шукати матiр через сiльську раду. Дитину вона все-таки забрала. Якийсь час була ще у нас в лiкарнi, де її вчили годувати, бо у дитини були протези. Але виписали ми її о 12-й, а о 4 дня дитина вже померла. Хто винен? Боляче, що сьогоднi деякi батьки так легковажно ставляться до своїх обов'язкiв i звинувачують лiкарiв у всiх грiхах.

Заступник начальника управлiння з лiкувально-профiлактичної допомоги дiтям i матерям облдержадмiнiстрацiї Нiна Довгополюк, до якої ми звернулися прокоментувати ситуацiю, зазначила:

- Факт кремацiї мертвонародженого плоду жiночої статi у мешканки Турбова перевiрявся спецiалiстами управлiння охорони здоров'я. Складу злочину у цьому немає. А от стосовно недолiкiв у роботi пологового будинку Турбiвської лiкарнi, порушення статистичної дисциплiни, недореєстрацiї перинатальної та малюкової смертностi, то вони дiйсно мали мiсце. Виннi у допущених недолiках притягнутi до вiдповiдальностi. Звичайно, на це вказувалося Василю Балдинюку як головному лiкарю Липовецького РТМО, у пiдпорядкуваннi якого знаходиться Турбiвська лiкарня, але... Головний лiкар не може вiдповiдати за того лiкаря, який у даний час приймає пологи чи в операцiйнiй проводить операцiю, чи виїхав на виклик у село i надає невiдкладну допомогу хворому. Медицина — це багатоструктурна галузь, де немає «гвинтикiв» i «шпунтикiв», а є спецiалiсти, кожен з яких повинен виконувати свою роботу. До того ж численнi перевiрки Липовецького РТМО, а його роботу неодноразово перевiряли КРУ, прокуратура, рiзнi комiсiї, фактiв зловживання службовим становищем з боку Василя Балдинюка не виявили.

«ЗНАЄШ, СКIЛЬКИ ЗА ТВОЮ ПОСАДУ ДАЮТЬ?»

Сам Василь Балдинюк вважає, що «питання доцiльностi перебування його на посадi головного лiкаря», яке пiднiмають у Липовецькiй райдержадмiнiстрацiї, не що iнше, як результат протистояння.

- Вiдверто кажучи, — зiзнався Василь Михайлович, — не знаю, чому попав у немилiсть. Мабуть, за правду... На жаль, не розумiють мiсцевi керiвники, що охороною здоров'я повиннi управляти спецiалiсти, а не дилетанти. Доходить до абсурду, мене, фахiвця з 15-рiчним стажем клiнiчної та управлiнської роботи в медицинi, вчать працювати... зоотехнiки.

Складається враження, що у владних кабiнетах шукають найменших зачiпок, аби позбутися мене. Принаймнi, саме так я розцiнюю розпорядження райдержадмiнiстрацiї про видiлення Турбiвської лiкарнi у автономну вiд Липовецького РТМО структуру. Що там думка тамтешнiх 50 лiкарiв, котрi написали у своєму зверненнi «припинити цей руйнiвний процес»? А скiльки разiв я пояснював, що такий крок є недоцiльним! Адже Турбiвська лiкарня не має у повному об'ємi надання медичних послуг. Там мiстечковий рiвень, вiдсутнi ендокринолог, лор, психiатр, нарколог, анестезiолог, iншi спецiалiсти. За нинiшнiх умов фiнансування дiї «дiлення» i «вiднiмання» тiльки прискорять занепад медицини. Адже ми, по сутi, тримаємося на плаву за рахунок позабюджетних коштiв. Так, протягом 2001-03 рр. Липовецьке РТМО залучило з рiзних джерел 3 542,7 тис. грн., у т.ч. Липовець — 2856,7 тис., а Турбiв — 439,4 тис. Але якщо подивитися, як цi кошти використовувалися, то iз зазначених сум Липовець використав 2479,9 тис. грн., а Турбiв — 878,6 тис. Та й при формуваннi бюджету-2003 на 1 жителя Липовця передбачено видаткiв на суму 67,8 грн., а по Турбову — 71,8. Однак до моєї думки в райдержадмiнiстрацiї не хочуть прислухатися.

Про цькування свiдчать i постiйнi насилання перевiрок КРУ, вказiвка фiнвiддiлу припинити асигнування лiкарнi, наказ скоротити заступника з економiчних питань, i, зрештою, порушення проти мене кримiнальної справи (постановою Липовецького районного суду справа закрита). До речi, про це свого часу писали «Сiльськi вiстi». А скiльки лишень «звернень» та «скарг» липових пiшло у рiзнi iнстанцiї! Взяти хоча б ситуацiю по Брицькому, коли у липнi 2002 р. помер iнвалiд I групи. Службове розслiдування встановило, що тактика надання медичної допомоги була вiрною, але наявнiсть поєднаної складної патологiї обумовила летальний випадок. На жаль, iнколи i медики бувають безсилими. Претензiї щодо медичного обслуговування родичi не висловлювали.

А оце недавно один високопоставлений чиновник прямо менi заявив: «Знаєш, скiльки менi за твою посаду дають?..» Виходить, що я за свою роботу маю ще й платити...

НА ЯКОГО КНЯЗЯ ЧЕКАЮТЬ У ЛИПОВЦI?

У народi кажуть: у кожного своя правда. А тому, щоб детальнiше з'ясувати ситуацiю, я виїхала до Липовця. Побаченим була приємно вражена. Бо хоча будiвлi лiкарнi престарiлого вiку (цього року лiкарнi виповнилося 90) i трохи «розкиданi» по територiї, але видно, що тут є господар. При лiкарнi своє пiдсобне господарство (на свинофермi 60 голiв), мають власну пекарню, макаронний цех. Не дивно, що на моє запитання, як харчують, пацiєнти вiдповiли: «Добре! Навiть м'ясо дають!». Працює також аптечна мережа, аптека є у кожному селi. Чисто i затишно у корпусах, майже у кожному вiддiленнi — спецiальнi палати для ветеранiв. А пологовий будинок може похвалитися наявнiстю найсучаснiшої апаратури, серед якої навiть фетальний монiтор, який дає можливiсть слiдкувати за розвитком плоду в утробi матерi i виявляти виникнення патологiй. Тiльки цього року для пологового будинку та лiкарнi придбано медичної апаратури на суму 104 тис.грн. Зараз з використанням позабюджетних коштiв ведуться ремонтнi роботи хiрургiчного вiддiлення. Гарно вiдгукувався про свого керiвника i персонал. Завiдуюча матерiальним складом пригадала, що коли 10 рокiв тому Василь Балдинюк приймав лiкарню, на складi було 7 вафельних рушникiв. «А тепер бiлизни — на сiм рокiв вистачить!». Звичайно, це позитив. А негатив? Не буду кривити душею, недолiки у роботi теж є. Але, як мовиться, їх немає у того, хто взагалi не працює. Мабуть, тому у обласному управлiннi охорони здоров'я вважають, що пiдстав для звiльнення Василя Балдинюка з посади головного лiкаря немає.

- От тiльки чи можна вгодити людям? — каже Василь Балдинюк. — Адже коли даєш їм князя смиренного, називають його нiкчемним; коли у чоловiка гордий характер, називають його пихатим; а коли буде суворим, його ненавидітимуть як жорстокого...

До речi, у статтi минулого номера написано «спалили немовля», що з точки зору медичних та юридичних аспектiв не вiдповiдає дiйсностi, бо термiн «немовля» означає живонародження, життєздатнiсть дитини, а у Турбові мав мiсце факт мертвонародження плодом iз безумовними ознаками нежиттєздатностi та внутрiшньоутробної загибелi. Автор не хотіла завдати морального дискомфорту працівникам і, зокрема, головному лікарю Липовецького РТМО, тому вибачається за невдало використаний лексичний ресурс.

Iнна ЧЕРВIНЧУК

P.S.: 1 сiчня 2004 року у Василя Балдинюка закiнчується термiн контракту перебування його на посадi головного лiкаря Липовецького РТМО. Чого чекати керiвнику, який вiддав своєму дiтищу 11 рокiв, і чи переможе здоровий глузд?

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

Середа, 3 грудня 2003 p.