Середа, 10 грудня 2003 p.

Свого часу всесоюзного значення ордена Червоного Прапора виробниче об’єднання «Хімпром» наразі перебуває на фазі фактичного знищення. Перевірка Мінпромполітики пролила на світ вельми цікаві цифри і факти. Вчитуючись у ці папірці, за якими – тисячі залишених без роботи людей, українська, зрештою, економіка в цілому, — приходиш до шокуючих висновків. Або влада (існуюча, вірніше, її система) навмисно діє всупереч загальнодержавним інтересам, або – має місце притаманне деякій частині українців відверте недбальство чи, точніше – повний пофігізм.

ВОЖДІ Б’ЮТЬСЯ – УКРАЇНСЬКИЙ ПОРОШОК РИНКИ ВТРАЧАЄ

Продовженням розвалу промислового гіганта стало проштовхнуте у 2001 році через Мінпромполітики України рішення про реорганізацію ВО «Хімпром» шляхом виділення виробничих цехів і утворення на їх базі трьох державних підприємств: Вінницького ДП „ВО «Хімпром», Вінницького ДП «Фосхімпром» та Вінницького ДП «Складних мінеральних добрив».

Проте, як показав час і згадана урядова перевірка, тільки одне з них – ДП «Складних мінеральних добрив» — «частково відновило» господарську діяльність (а фактично наразі і воно жодної продукції не випускає і знаходиться в процедурі банкрутства). З часу революційних метаморфоз на ВО «Хімпром» пройшло декілька років. Де ж результати? Де і ким собака заритий?

Річ у тому, що, поки наділені владою мужі та інші фінансово зацікавлені вожді вели «переговори» за місце під сонцем, промисловий гігант втратив майже усі внутрішні й зовнішні ринки збуту, ринки сировини. І в цьому йому якраз допомогли ті, хто формує економічну політику держави. Зокрема, перевагу на поставку сировини чомусь отримали російські, а не українські компанії. За наявними даними, раніше «Хімпром» контролював до 36% внутрішнього українського ринку пральних порошків. Тепер вітчизняний «Лотос» взагалі не видно на полицях магазинів, і за це, напевно, дехто з керманичів економічної політики отримав немалий гонорар.

ГРИВНЮ ВКЛАВ – НА ПІВТОРА ЗБИТКУ ОТРИМАВ

Про що взагалі можна говорити, якщо за останні декілька років витрати на одну гривню товарної продукції на цьому підприємстві в середньому зросли на 50% (з 0,99 грн. в 1999 р. до 1,53 грн. в 2000 р.). Завод вперто продовжував випуск збиткової продукції. Весь цей час, додамо, на підприємстві (не без пильного контролю влади) ведеться активний пошук інвесторів. Вони знаходяться, і наступного року – ... поповнюють когорту кредиторів (загалом, за даними на 2001 р., кредиторська заборгованість становить 34 млн. 648 тис. грн.). За таких умов «господарювання» збитки від випуску продукції збільшились майже в чотири рази з майже 6000 тис. грн. у 1999 р. до майже 22000 тис. грн. у 2000 р. Вже нерентабельно підприємство почало працювати з 2000 р.

У 1999 р. рентабельність товарної продукції склала +0,9%, в 2000 р. цей показник „досяг мінус 34,6%, в 2001 р. – мінус 27,8%. Ще один кричущий факт. За офіційними урядовими висновками, у той час як продуктивність праці на заводі падає, середньомісячна заробітна плата – зростає (!?). Так, при падінні продуктивності праці в 2001 р. по відношенню до 1999 р. більш як у два рази заробітна плата зросла на 13,9 відсотка. Загалом з колись працюючих на заводі двох тисяч чоловік зараз залишилось 750.

ЗЛЕ МІНПРОМПОЛІТИКИ

Що цікаво, — в усіх бідах «Хімпрому» на місцевому рівні звинувачують Мінпромполітики, а Мінпромполітики навпаки – керівництво, інвесторів об’єднання (з відома якого, власне, останні й визначалися).

З матеріалів урядової перевірки: «… підприємство працює незадовільно, щороку знижує обсяги виробництва і реалізації продукції... станом на 1 липня 2002 р. не відновлено виробництво на ДП «Фосхімпром» та ДП «ВО «Хімпром», що обумовлено невиконанням потенційними інвесторами своїх фінансових зобов’язань... бухгалтерський облік не вівся на підприємстві з 1 червня по серпень 2002 р. під час керівництва підприємством в.о. директора ДП «ВО Хімпром» Сергія Щетиніна (депутата Вінницької міської ради).

Сам Сергій Щетинін дотримується іншої думки (з його депутатського запиту від 29 травня 2002 р.): «Руйнування ВО «Хімпром» як цілісного майнового комплексу почалось з введення в оману трудового колективу в результаті реалізації, даруйте за слово, зговору між керівниками Мінпромполітики, Вінницької облдержадміністрації, Фонду державного майна України та комерційними структурами при мовчазній згоді Вінницької міської ради. Таємно від громади Вінниці був підписаний Установчий договір про створення ЗАТ «Вінницяпобутхім». Згідно з цим та іншими документами було відчужено виробничі фонди, а саме, цехи №13 та №14 з виробництва миючих засобів, інженерні споруди та комунікації вартістю 32,3 млн. грн., а передано майнових зобов’язань ВО «Хімпром» – 6 млн. грн... Замість того, щоб виконати вимоги Закону, всі керівники ДП «ВО Хімпром» без винятку, керівники Мінпромполітики вдались до приховування банкрутства, чим нанесли підприємству, кредиторам, державі значних матеріальних збитків».

Нестиковки у політиці «відновлення фінансово-господарської діяльності» вбачають і фахівці головного управління економіки облдержадміністрації: «На роботі підприємства негативно позначилось виділення зі складу об’єднання виробництва синтетичних миючих засобів як прибуткового, яке не давало можливість маневрувати фінансовими ресурсами. Не покращила ситуацію і реорганізація підприємства шляхом виділення двох підприємств - ДП «Фосхімпром» і ДП «Складно-змішаних добрив» - без ліквідації ВО «Хімпром». Всі ці дії центральних органів влади не узгоджувались з міською радою. Відсутність державної підтримки такого потужного виробника мінеральних добрив, як ВО «Хімпром», зрив державних програм «Зерно-2000» та «Зерно-2001» призвели до фактичної зупинки підприємства».

Коли йдеться про великі гроші, - про робочі місця і добробут громадян не йдеться...

Ситуація з вінницьким «Хімпромом» є типовою для низки потужних підприємств, які з розвалом «совєтів» і падінням планової економіки пішли у вільне плавання. Держава не попіклувалась про створення (регуляцію) для них ринку, через який зараз бурхливими потоками йдуть миючі засоби та фосфорні мінеральні добрива. Так українські урядовці і депутати підтримують закордонного (цей шлях легший) і гноблять свого виробника (вигідніший для власної кишені). До слова, варто пригадати і події на вінницьких заводах «Ремтехсільмаш», підшипниковому, ламповому. Складові схем, за якими проходили процеси «відновлення фінансово-господарської» діяльності на цих підприємствах, є відмінними, проте об’єднує їх, як на мене, одна дуже і дуже нехороша тенденція – чинна влада не змогла (а, може, навмисно не схотіла через якісь власні зиски) дієво вплинути на всіх учасників ринку, тобто зрегулювати його. Якщо йдеться про дуже великі гроші, розпочинаються дуже великі, де подекуди не обирають навіть методів, розборки, які тягнуться не один рік. Тим часом втрачаються напрацьовані ринки, зупиняється виробництво тощо. Найприкріше, що у цих процесах за відповідні «відкати» допомагають просувати «правильні» рішення і чиновники. Справді — коли йдеться про великі гроші, про добробут громадян і робочі місця, як правило, не йдеться.

Артем ФЛЯЖНІКОВ

Головна сторінка | Про нас | Архiв | Форум | Price-list | English

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

АРХІВ "33-го каналу": 2003 рiк  №№ 37, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52,     2004 рiк  №№ 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13, 14 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 27 28, 29, 31 32 37, 38 41 45, 46, 47, 48 49, 50, 52      2005 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 19, 20, 21, 22 23, 24, 25, 26, 27 28, 29, 30 33, 34, 35, 36 37, 38, 39, 40 41, 42, 43, 44 45, 46, 47, 48, 49 50, 51, 52      2006 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9 10, 11, 12, 13 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 49, 50, 51, 52      2007 рiк  №№ 1, 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52      2008 рiк  №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

АРХІВ "Подільської радниці": 2004 рiк:  №№ 16, 19, 23, 24, 25, 26, 2005 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 21, 22, 24, 25, 26 2007 рiк: №№ 3, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 13, 14

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com