Середа, 28 липня 2004 p.

Рік 1520 – рік 2004. Події змінилися, але факти, на жаль, — ні. Якщо під час татарської навали найжахливішим було потрапити в рабство, то сьогодні наші українки їдуть «в неизведанную даль» самі. Пригадуються слова пісні «Роксолано, Україну продають». В наші дні все повторюється, але продають не Україну, а українок. Доведені до відчаю мешканки наших славних родючих чорноземів змушені випродувати свою красу, працелюбство і наполегливість заради того, щоб прожити і влаштувати своїх дітей. Виявляється, не потрібно монголо-татарського іга, аби позбутись найдорогоціннішого – матерів. Замість того, щоб леліяти і виховувати своє рідне мале, бачити його радісні оченята і приємну посмішку, найвродливіші, найрозумніші жінки змушені покидати землю пращурів задля заробітку.

Куди ж котиться Україна? Чому ніхто не задумується, що через кільканадцять років наша нація може взагалі зникнути? Масова еміграція за кордон вже скоро продемонструє свої жахливі наслідки...

Звичайно, політичний устрій відіграє в цьому неабияку роль. Відсутність роботи, величезні податки, неспроможність вступити до навчальних закладів – це лише мізерний перелік проблем. Але ж і чоловіки сьогодні, створюючи сім‘ю, не розуміють, яка відповідальність лягає на їх плечі. Зустрівшись віч-на-віч з труднощами, вони, як правило, посуваються назад і умивають руки. А жінки змушені боротись за благополуччя своїх дітей, адже материнський інстинкт – найсильніший. Ось і маємо – мільйони українок їдуть за кордон задля світлого майбутнього своїх дітей. Дуже часто молоді красиві дівчата залишаються на чужині назавжди, стаючи вірними дружинами італійцям, іспанцям, німцям. Ще Сулейман Пишний помітив сліпучу вроду і яскравий розум Роксолани, а сьогодні ці якості цінують в українках іноземці. Чому ж наші чоловіки не воліють розуміти, що втрачають? Ось один приклад з реального життя...

В одному з мальовничих сіл України жила молода сім’я. Наталя – роботяща, освічена, гарна жінка, а чоловіка мала ледачого, грубого. Ще й пиячити полюбляв. Чекала вона з «моря погоди» протягом двох років, а потім вирішила шукати своє щастя «в далеких краях». Поїхавши до Італії, влаштувалась продавцем до ювелірного магазину. Одного дня туди завітала відома фотоагенція, яка мала прорекламувати діамантові прикраси на своїх моделях. Зйомки розпочались, але оператора не влаштовувала модель. Ніяк не міг підібрати підходящої вродливої дівчини. Раптом його погляд зупинився на тендітній, скромній Наталі. «Це те, що я шукав», – зауважив він. Зробивши декілька фотопроб, упевнився в своєму рішенні. І стала наша українка «обличчям рекламної компанії». Власник ювелірного салону, побачивши чарівну Наталю на різнобарвних плакатах, закохався з першого погляду і згодом запропонував їй руку і серце. Тепер Наталя живе в розкішному будинку, має престижну роботу і люблячого чоловіка.

Тому, шановні українці, намагайтесь дарувати жінкам хвилини радості, дбайте про добробут своєї сім’ї, цінуйте найкращих жінок в світі! Не втрачайте своє щастя ...

Катерина ВІТЕР, вінничанка

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com