ВІДПОЧИВАЮЧИ У ТАБОРІ, Я СТАЛА УЧАСНИЦЕЮ "ДІВОЧИХ РОЗБОРОК". Мабуть, це у жінок в крові — скрізь знаходити собі суперниць
Нещодавно я вичитала розумну фразу: "Чоловіки кидаються своєю дружбою, як м'ячем у футболі, але вона не виглядає ушкодженою. Жінки оберігають дружбу, як крихке скло, і вона розбивається на дрібні шматочки". Дійсно, чому хлопці краще розуміють один одного, ніж дівчата? Інколи у мене складається враження, що жінкам і справді подобається сперечатися, а годинами доводити свою правоту - взагалі наше улюблене заняття.
Як відомо, сварки між хлопцями частенько закінчуються бійками. На сьогодні дівчата і тут не пасуть задніх. Якби жінкам у 17-18 ст. дозволили влаштовувати дуелі, то жінок-дуелянток було б не менше, ніж чоловіків. Нині розборки між дівчатами стали явищем більш-менш звичним. Все майже так само як у хлопців, от тільки методи у нас оригінальніші. Випадок, який я хочу описати, може викликати у вас осуд, сміх і навіть похвалу. Сценаристам західних серіалів до вінницької молоді ще далеко…
Цього літа ми з друзями відпочивали у дитячому таборі під Вінницею. Справа в тому, що там відпочивала і дівоча волейбольна команда з Шаргорода. Це були наші давні знайомі, бо минулого року ми вже зустрічалися в цьому таборі. Наші стосунки важко було б назвати дружніми. З перших днів зміни вінницькі та шаргородські дівчата дивилися одна на одну як на ворогів.
Місцем постійних сутичок з волейболістками була їдальня. Ще на сходах мої подруги з ними штовхались (а пізніше вони так і не з ясували, хто першим починав). Ситуацію погіршували хлопці з нашого загону. У їдальні вони дружно кричали: "Волейболісткам смачного!" та "Дівчата -волейболістки - ви такі хвайні!". Жарти жартами, але на дискотеках хлопці танцювали з волейболістками і часто заходили до їхнього корпусу, аргументуючи це тим, що у шаргородських дівчат є що поїсти. І так було щодня… Масла у вогонь підливав один хлопець. Жартома на "Коханні з першого погляду" обрав волейболістку. Звісно, їй це так просто не минулося. Перед вечерею дівчата підсипали у її компот проносне. Нам точно не відомо, чи подіяло, але того вечора дівчина зі своїми подругами чомусь не гуляла.
Через кілька днів по тому відбувався конкурс "Міс табору", в якому брала участь моя подруга. Коли вона виступала, волейболістки сміялись і передражнювали її голосніше за всіх. Звичайно, з вінницькими дівчатами такий номер не пройде. Ми були рішуче налаштовані на розборки, а дехто виступав і за бійку. Хлопці, дізнавшись про наші наміри, жартували, що продаватимуть квитки на "дівочі розборки" і отримають хороший прибуток. Врешті-решт, на дискотеку половина "наших" прийшла на всяк випадок у кросівках, а решта сподівалась лише на серйозну розмову.
Розмова все-таки відбулася, хоча були ускладнення. Тренер волейболісток ніяк не міг повірити, що ми розмовляємо про книжки, а пізніше і вожаті почали хвилюватися, помітивши відсутність на дискотеці кількох дівчат. А ми просто зібралися усі разом (чоловік 15) і говорили про наболіле… Нас було чути здалеку: то крик, то сміх. Висловились усі бажаючі. Вийшло все так, як і мало бути: лише товкли воду в ступі і так ні до чого і не прийшли. Зате хоч виговорились (волейболістки переважно слухали). Цікаво, що ті дівчата, які готові були "іти в бій", з деякими шаргородянками навіть подружилися. Одні залишилися задоволені розмовою, інші шкодували, що не провчили як слід суперниць, комусь (мені в тому числі) було майже байдуже.
Наступного дня все було по-старому. От тільки тренер на нас якось дивно дивився. Все почалося з нічого і закінчилося нічим. Особисто я віддаю перевагу компромісам і вважаю, що агресивна поведінка дівчатам не дуже личить. Але іноді і подібна "розрядка" не завадить. Все-таки можна раз і назавжди з ясувати стосунки. Хоча навряд чи щось з цього вийде: дівчата рідко змінюють свою думку.
Найкраще все-таки, щоб до бійок, особливо між дівчатами, не доходило. Я чула, що після однієї з таких "дівочих розборок" мої однолітки потрапили до реанімації. Тут вже було не до розмов чи жартів. А тому, дівчата, як казав кіт Леопольд: "Давайте жити дружно".
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =