"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

- Це ж вони могли і вбити дитину! Що це за «беспредєл»? — обурювалися сусіди. — Раніше, як був інший орендар, то раз у тиждень дозволяв посидіти з вудочкою. А цей — ціле нещастя! Онуки приїхали, пішли на ставок, то кричав, що потоплю, як цуценят.

Дріт колючий кинув у березі. Тепер навіть купатися страшно заходити, щоб, бува, не поранитися.

Батько 13-річного Саші Василь Білеуш, до речі, інвалід-«афганець», каже:

- Це сталося 1 серпня. Я й не знав, що діти пішли по рибу, бо з дружиною їздили у Стадницю у справах. А повернулися, дивлюсь: Саша скорчений сидить на літній кухні, увесь в болоті, мокрий. Молодша донька Вероніка схлипує і аж труситься біля нього. Каже: «Сашу на ставку Серьожа побив». Це — орендар. Ми одразу до сільського голови, викликали міліцію. Опергрупа приїхала, записали наші свідчення. А потім ми завезли малого в лікарню. Як виявилося, у нього закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, забій лівого надпліччя і шиї.

Через кілька днів я зустрів дружину орендаря. Єдине, що вона сказала: «От ви лізете-лізете... Я ж до вас на город не йду!» І все, навіть не поцікавилася станом здоров'я Саші. Відверто кажучи, я думав, що вони прийдуть до нас додому: багато конфліктів вирішуються через переговори. Але ніхто до нас так і не прийшов.

Сестра Саші Вероніка і зараз з жахом згадує ті події:

- Коли прийшли ті хлопці, один з них вихопив вудку, поламав, а тоді з силою штовхнув Сашу у воду і почав бити ногами. У живіт, по голові. Другий хлопець сказав, що не треба, а то будемо мати справу з міліцією. Але Сергій не зважав, продовжував бити Сашу.

- Я, коли побачила метушню на березі, — каже сусідка, — почала кричати: «Що ж ти робиш?» Тоді цей «охоронець» — до мене в город, права рука у крові (це він поранився гачком, коли вудку ламав — авт.): «Я в цей ставок стільки грошей вклав, а твої діти...» Я кажу: «Діти не мої. Але мої — не мої, бити їх не маєш права». «А хто бив? Ви нічого не розумієте!» Був п'яненький.

- Ми після цієї «НП», — каже інший сусід, Михайло Пташнік, — пішли в сільраду. Голова витягла підписаний орендарем договір, а там чорним по білому написано, що той, хто живе біля ставка, має право на одну вудочку ловити рибу. Тільки не ту, якою цей орендар зариблював водойму, не коропів. Але цей орендар тут такого страху на людей нагнав! Онучка, мала зовсім, у 2-му класі, сиділа з вудочкою, то як взяв її за барки, воно, бідне, аж упісялося. Інших дітей трусив. З дітьми воює! До мене ліз битися! Ніякої управи на нього: ні дільничний, ні сільський голова йому не указ. Каже: «А хто вони такі? Я гроші заплатив!» Погрожує бандитів наслати. Нам сільський голова так і сказала, що якби знала, яка це людина, ніякого договору з ним не укладала б.

Поки мешканці Писарівки збирають підписи, щоб цей злополучний ставок зробити любительським, Саша Білеуш лежить у обласній дитячій лікарні.

- Як видужаєш, підеш ще рибу ловити?

- Ніколи.

Сільський голова Писарівки Тетяна Аносова, до якої ми звернулися за коментарем, пояснила:

- Даний випадок ми розглядали на сесії сільради. Звичайно, дії орендаря Комара засудили: як би там не було, але ставитися до людей треба по-людськи. Адже, підписуючи договір оренди, я просила дозволяти ловити рибу на 1 вудочку. У старих договорах, між іншим, такий пункт був. Однак у новому типовому договорі оренди земельної ділянки водного фонду, який ми отримали з району, він відсутній. І тут, власне, можна зрозуміти і орендарів, котрі дійсно вклали у водойму великі гроші. Адже їм треба платити і за оренду (у нас вона складає 300 грн. за гектар у межах населеного пункту), і закуповувати зарибок, і витрачати кошти, коли мальок хворіє. На території сільради 14 ставків, 7 з них — в оренді і приносять у бюджет сільської ради 10 тисяч грн., інші 7 — у користуванні громадян. Тобто — 50х50. Тому, щоб подібні інциденти більше не повторювалися, я радила б писарівчанам ловити рибу у громадських ставках.

На жаль, ситуація з орендою ставків дійсно виходить з-під контролю. Чимало нарікань на те, що недобросовісні орендарі просто викачують із них гроші, «загаджують», а, набивши кишені, шукають інші прибуткові місця. І яка там совість, звичайне людське милосердя, коли співають гроші.

Інна ЧЕРВІНЧУК

Від редакції: думаємо, що і у людей, які орендують ставки, є що сказати читачам. Готові вислухати...

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 8 вересня 2004 p.