«Мені було 7 років, коли я з батьками поїхала до бабусі і там мене налякав сусідський пес. З тих пір я почала заїкатись…» Коли померли мої батьки, я пережила важку душевну травму. Відтоді я не можу говорити нормально. Хочу сказати, а щось ніби заважає…» – пише 20-літня Світлана.
«Я заїкаюсь, відколи себе пам’ятаю…» І таких людей немало. За статистичними даними, по всьому світу їх близько 60 мільйонів. І чоловіків набагато більше, ніж жінок. Існує навіть Міжнародна асоціація заїкання, яка прийняла Білль про права та обов’язки заїк.
У кожного з цих людей своя історія хвороби. У дитинстві – переляк та емоційний стрес, а в дорослих можуть бути психотравмуючі фактори, наприклад, війна. У деяких випадках вона передається спадково.
Ті, в кого ця хвороба існує роками, вже навчились викидати з розмови «небезпечні» слова. Але в декого від природних умов, наприклад, під час морозу, виникає спазм м’язів, і також неможливо сказати ні слова. Уявляєте, як людині, особливо, коли потрібно повідомити щось дуже важливе?
Дитина у віці від 2-х до 5-ти років, коли формується мова, може копіювати свого товариша-заїку. З часом це проходить, і мова нормалізується. Але все ж таки потрібно слідкувати, аби копіювання не ввійшло в звичку.
Трапляються хворі, які втрачають мову в результаті судом розмовного апарату та страху перед виступом. Через такий недолік людина стає замкнутою, невпевненою в собі і намагається не вступати в розмову, хоча часто має досить цінні думки.
Близько сотні м’язів беруть участь у побудові мови. У заїк відбувається збій. А деякі німецькі вчені довели, що у них пошкоджені нервові закінчення головного мозку, від яких залежить функція мови.
Сьогодні є більше 200 способів лікування заїкання. Це і аутогенне тренування, і дихальні вправи, і медикаментозне лікування. Також в «моді» і народні замовляння та «бабусині травки». А раніше бабки-знахарки радили лікувати «лісовим ауканням» – покричати в лісі на всю силу легень і протяжно. Але справжній діагноз та правильне ефективне лікування ставить тільки лікар-дефектолог.
Не потрібно вірити в ті оголошення, де обіцяють вилікувати за один-два рази. Ефективний курс лікування тягнеться місяцями, а то й роками. І це не тільки кошти, а й дуже важка та наполеглива праця. Багато чого залежить не лише від професіоналізму лікарів, а й від середовища та атмосфери проживання хворого.
Існує думка, що заїкання – це прикмета високих розумових здібностей. Доказом цього можуть бути відомі визначні люди, які свій недолік перетворили на достоїнство і зробили велику кар’єру. Це і секс-символ 60-их Мерилін Монро, і прем’єр-міністр Великобританії Уїнстон Черчілль, французький актор Жерар Депардьє, і навіть «міцний горішок» Брюс Уілліс.
У деяких випадках, коли говорити пошепки чи розтягуючи слова, заїкання зникає. А найкращим для цих людей є спів.
Заїкання – це хвороба, яку можна легко «підчепити», але набагато важче вилікуватись та вжитись з нею в суспільстві. І такі люди надіються, що інші їх зрозуміють і не будуть відвертатись та насміхатись. Від цієї хвороби не застрахований ніхто…
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =