Середа, 6 жовтня 2004 p.

«До болю актуальна, але й достатньо заїжджена тема. У-к-р-а-ї-н-ц-і. Це хто? Козаки? «Салоїди»? Світові волоцюги? Ті, кому нічим пишатися? Чи, може, громадяни якоїсь України? Ні, скоріше Польщі, Росії, США чи Португалії. Та все ж: хто?

Випадок із життя. Приходжу до школи у вишитій сорочці. Питають: «Ти десь виступаєш?» Дивлюсь як на виродків: «Ні, я просто так прийшла. Подобається, розумієте?» Глипають очима. Після уроків купую в магазині хліб. Знайоме запитання: «Дєвушка, ви гдє-то виступаєте?» «Ні! Стиль життя!» — не тямлю себе від обурення і косих поглядів. А продавщиця з презирством дивиться на мене як на виродка. Цікаво, національне вбрання асоціюється лише з показами художньої самодіяльності, тож коли, бува, одягаєш вишиванку чи просто розмовляєш українською, завжди на когось дивляться як на виродка.

Шкода якось. Здобували незалежність, вмирали, вірили, — і на тобі: рідного не визнаємо, соромимось українською бодай слово сказати. Чого б це? Мабуть, дається взнаки тюремна практика. Для ефектності наводжу кілька слів із нашого повсякденного вжитку, виписаних із словника тюремних термінів: «блатной», «в законе», «заначка», «темнить», «тухта», «чефирь», «шестерка», «шмон». Та найгірше те, що більшість з нас так і не дізнається про походження цих слів. Більшість з нас слухає шансон. Більшість з нас гопи або скінхеди. Наші скінхеди не вбивають, поки що вони лише б’ють і матюкаються. А ось 22 червня цього року ввімкнули нацистські гімни під час вшанування пам'яті загиблих у Другій світовій. Правильно, то ж не їх війна. Вони воюють з національними меншинами, з українцями тобто. Дивно, а мало б бути трохи інакше. Мабуть, і влада наша теж скінхедська, чого б іще 9 березня 2000 року витягала з потягів і била львівських студентів «за просто», за українську мову та ідею.

Тоді справді починаєш соромитися бути самим собою. А якщо подумати: навіщо? «Струйовиє пацани і дєвкі абщаютса на русском" . Навіщо ж бути білою вороною? Навіщо конфліктувати з більшістю? Навіщо відрікатися від «старшого брата», краще вже від себе.

Ти ба, які ми сором’язливі. Хто б подумав. А кому ж думати, як не нам? Кому бути більшістю?»

Тіна МОМОТ, учениця 23-ї школи

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com