ХЛОПЦЯ ВБИЛИ ЗА 17 ГРИВЕНЬ. Пляшка горілки і закуска стали ціною страшної смерті 20-річного Сергія Мосмана
…Був передноворічний ранок – 29 грудня. Йосип Мосман зранку зайшов у хлів по дрова і побачив там свого старшого сина Сергія. Той лежав побитий, у крові, і тільки хрипів. Дружина разом з молодшими доньками перетягнули Сергія до хати. Але жінка розгубилася.
«Швидку» одразу не викликала, а почала своїми силами приводити сина до тями – розтирала йому ноги горілкою, протирала скроні нашатирем, відливала водою. Через дві години викликали «швидку». У міській лікарні №2 хлопця рятували тими медикаментами, що були у наявності. Зі свідчень на суді лікаря: «На решту батьки не давали грошей, вказуючи на важке матеріальне становище». У Сергія були важкі черепно-мозкові травми — голова вся розчавлена, а кістки черепа влізли у мозок. А усі руки – сині, напевно, закривав голову від ударів. Його травми, за висновками експертів, були несумісні з життям. Того ж вечора у стані коми Сергій помер…
Кафе «Вишня» у Якушинцях Вінницького району – місце, де збирається молодь. Які розваги у селі? Випити, поговорити і — на дискотеку.
Того зимового вечора в кафе прийшов Сергій Мосман зі своїми друзями. Сидів там і Ігор Петрук. Ігор почав нагадувати Сергію, що колись він заплатив за нього за горілку і закуску. Сергій сказав, що зараз грошей немає, віддасть, коли будуть. Та коли Ігор побачив, що Сергій знову підійшов до бару, почав виводити його на вулицю зі словами, мовляв, на нову пляшку гроші є, а мені віддати — немає.
На вулиці здійнялася бійка. Билися хлопці довго. За матеріалами слідства, ніхто у бійку не встрявав. За свідченнями батьків Сергія — його били четверо. Кажуть, що вони його і затягли до хліва.
Розповідає матір Сергія Олена Мосман:
- Суди тягнуться вже три з половиною роки. Ігоря Петрука присудили до 7 років позбавлення волі. Але у них дуже хороший адвокат, який подав апеляцію. До нього приєдналася і державний обвинувач по справі, мовляв, Ігор не міг передбачити, що його удари спричинять смерть, тому просить змінити статтю на ст.98 — «убивство через необережність». І просить звільнити засудженого за Законом «Про амністію». За весь цей час ні Ігор, ні його батьки не підійшли до нас, не вибачились, не поцікавились нашим життям, не відшкодували жодної копійки завданої шкоди. Навпаки, ведуть себе зухвало, заявляючи, що їх син не буде відповідати за скоєний злочин.
Сергія пам’ятають у селі як хлопця з золотими руками. Він вмів полагодити усе – радіоприймачі, годинники, двигуни – це односельці несли до нього. А Сергій не брав з них грошей, все говорив: «Усі ж свої, як буду брати?» І це при тому, що сім’я бідувала – все-таки мав ще п’ятьох молодших братів і сестер. Але звик, що треба думати про когось, а не про себе. Не було у нього грошей, щоб залишитись живим.
…Ця фотографія Сергія – єдина, що залишилася у родині.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =