"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

Напевно, ще ніколи вінницькі батьки не бачили своїх дітей такими окриленими, дорослими, гідними. Браво, молоді вінничани, браво, нова генерація українців, достойних поваги у всьому світі! Помаранчеві страйки надії кличуть на площі вінницьких студентів. Часом вони набагато достойніші своїх батьків, які сподіваються відсидітись у теплих кабінетах.

Студенти вінницьких вузів з минулого понеділка не ходять на пари, а збираються у центрі міста. Щоранку вони стають помаранчевою стіною, яка простягається від площі Театральної до обласної ради, і скандують: «Ні — бандитизму!», «Нам не байдуже майбутнє України!», «Ми за чесні вибори!»

– Ми не байдужі, нас ображають сфальсифіковані результати виборів, — розповідає студент торговельно-економічного Павло. — Ми не припинимо пікетування і будемо продовжувати доти, доки ЦВК не оголосить правдиві результати. Ми поставили «на Парижі» наметове містечко, в якому ночують люди. Там можна зігрітись, перекусити, набратись сил та продовжувати боротьбу.

Політех вийшов на вулиці і був підтриманий ректором. Ходять чутки, що до нього дзвонили та ставили запитання про агітаційні процеси, але у вінницьких учбових закладах не проводилося ніяких агітацій чи залякувань. Студенти просто об’єдналися в один величезний рух за В. Ющенка, підписавши хартію недовіри до ЦВК.

На площу одразу прийшов агрономічний та педагогічний університети. Важким на підйом виявився медичний університет. Кажуть, що там один з деканів стояв у роздягальні і не давав одяг. Але свободу не зупинити, студенти пішли просто в білих халатах, незважаючи на холод.

– Ми, студенти медколеджу, прийшли на мітинг з плакатом «Медколедж за Ющенка!» Ми знаємо, що вся країна голосувала за Ющенка, а по документах переміг Янукович. Це неправильно, — розповідають вони.

– Я прийшла сюди захистити своє власне право на вибір. Ми повинні показати, що єдине джерело влади в Україні — це народ. І якщо Президентом стане Ющенко, я впевнена, що у нас піднімуться і моральність, і духовність. Бо Президент, якого обрав народ, не може ставитися до нас, як до бидла чи папірців, як це робить теперішня влада. І вони розуміють, що пенсію отримуватимуть з наших зарплат, належний рівень яких забезпечити не можуть, тому і не хочуть іти.., — розповідає учасниця мітингу, студентка аграрного Анна.

«Зеків на нари, тоді підем на пари!» Із такими плакатами на мітинг прийшли і студенти ВНТУ та торговельного, які розповіли, що два автобуси із студентами поїхали у Київ. А інші залишились у Вінниці, аби взяти активну участь у акції протесту. До речі, в Київ їдуть не лише студенти ВНТУ, а всі бажаючі усіма можливими видами транспорту — електричками, машинами, автобусами. Якби з Вінниці літали літаки, то квитки, напевно, були б розпродані вмить.

– Я сьогодні повернулася з Києва, — розповідає Ірина, студентка 4-го училища, — ми їздили підтримати акції протесту. Все проходило мирно та спокійно.

Тим студентам, які приїхали на декілька днів, надала притулок Києво-Могилянська академія. Цей навчальний заклад страйкує у повному складі разом з викладачами, які вирішили підтримати своїх студентів. Страйкує також Київський політех, студенти бойкотують. Після того, як у приймальній ректора КНУ ім. Тараса Шевченка побував Славко Вакарчук, ректор Скопенко, який відомий своєю лояльністю до влади, сказав, що «жодних санкцій проти страйкуючих студентів застосовано не буде». Але навчальний план та сесію ніхто не відміняв, тому все одно студентам потрібно буде доганяти програму та здавати екзамени.

– Вранці наш бос закрив фірму і ми всі разом пішли на мітинг, — розповідають п’ятеро представників одного приватного цеху. — Ми дуже змерзли, але додому не підемо. Залишимось на всю ніч біля наметового містечка. В ці дні демократія повинна перемогти!

– Я була спостерігачем на виборчій дільниці від Януковича і навіть голосувала за нього, — говорить безробітна Оля.

— Мені соромно, що проголосувала за зека. Тоді я ще не усвідомлювала, що все так серйозно. А зараз я змінила свою точку зору. За справжнього Президента сьогодні готова зірвати криком свій голос.

Підтримати вінничан у той день прийшла навіть делегація іноземних студентів. Вони також перев’язали свої руки помаранчевими стрічками і кричали: «За Ющенка!»

Молодь страйкує, бо іншого виходу в неї немає. Дуже важко стримувати емоції, коли в тебе забирають твою свободу. Ми хочемо побажати вам її мати.

Незважаючи ні на колір обличчя, ні на національність, всі, хто хоча б на краплинку вважає себе вінничанином, свідомо стає «помаранчевим» народом! Адже це колір сонця, світла та тепла.

Свободу не зупинити, ми не здамось!

— Коли 24 листопада голова ЦВК пан Ківалов («кідалов») оголошував про перемогу Януковича, вінницька молодь плакала», — ділиться студентка Олена. — Але розпач тривав одну мить. Хтось закричав: «Ми не здамось!» І студенти усіх навчальних закладів Вінниці об’єдналися, аби не здаватися. Ми, студенти, хочемо заявити, що не піддамося на провокації, ми не п’яні, не наркомани, ми не допустимо, аби нас здолали. Ми не боїмося, нас більше. Якщо треба буде, ми підемо на «допсесію», але тоді, коли Ющенко буде Президентом. Закликаємо усіх студентів не боятися, не зможуть вони всіх виключити, а ми підемо за кожного, хто скаже, що на нього тиснуть. Кожен з нас розуміє свою відповідальність перед дідусями і бабусями, батьками, які мріяли про незалежність, кожен з нас гордий за те, що він українець. Усі стали братами і сестрами, країна змінилася на очах, нарешті, ми, українці, прокинулися. Ні, ми не втрачене покоління, як деяким з нас казали викладачі, ми покоління, яке не віддасть Батьківщину бандитам. Всі ми майбутні батьки, ми не можемо дозволити людині з кримінальним минулим правити країною. Нам не платять гроші за те, що ми стоїмо, ми стоїмо по совісті. Усі бачили кадри, в яких зазначалося, що «синім» платять по 200 гривень за ніч, усі бачили, як ці «сині» падали від спиртного, це люди, які начебто підтримують В. Януковича.

Ми закликаємо усіх проводити мирні страйки і приєднуватися до нас.

Студенти пішли на мітинг не для того аби пропустити навчання, як подейкують зі штабів «синіх». Це їх повиганяли до столиці, як худобу на пасовисько. А ми всі знаємо Гімн України, всі співають його, ніхто не напивається, як це роблять «сині». Ні ректори, ні декани, ні професори, ні бандити не залякають нас. Від імені студентів усіх вузів хочеться сказати, що ми єдині, що нарешті ми можемо довести, що ніхто не вплине на волю народну. Нас не можна підкупити, ми тут по совісті. Ми будемо стояти доти, доки зрадники не сидітимуть у тюрмах. Ми не діти, які не знають, що робити. Увесь демократичний світ відмовляється вірити ЦВК України, і ми не будемо.

Підготували Юлія БУГАЙ, Олена ЖУЧИНСЬКА, Олексій КЕРМАН, Аріна КАНТОНІСТОВА, студенти вінницьких вузів

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 1 грудня 2004 p.