Середа, 1 грудня 2004 p.

«А як ти хочеш померти?» — таке запитання було поставлено в статті «Я хочу померти від СНІДу». Як і сама стаття, так і запитання змусили задуматись не тільки мене одну. Молода дівчина вирішила ЗАРАДИ ГРОШЕЙ втратити своє життя ТАКИМ способом. Дівчино, ти не уявляєш, на ЩО ти йдеш! І це все лише заради грошей?! Заради того, щоб комусь, неважливо, родичам чи комусь іншому, було добре? А хто ж тоді під час твоєї хвороби буде дбати та жаліти тебе? Ти впевнена, що вони оцінять ТАКУ жертву, на яку ти зібралась піти?

Особисто я не раз запитувала себе: «Навіщо та дівчина так хоче зробити?» Гроші — це, швидше за все, тільки якась частина тієї причини, котра штовхає її на такий вчинок. Ти пишеш, що якщо зможеш довести, що отримала цю хворобу на роботі, то тобі буде призначена велика страховка. А ти в цьому впевнена? Це все ще потрібно буде довести. А поки ти будеш бігати по різних інстанціях, хвороба буде гризти тебе зсередини, з кожним днем послаблюючи твій організм. Крім того, ти навряд чи знаєш, що тебе чекає під час хвороби — відчуження оточуючих, бо ти вже «інша», пустка в душі, втрата друзів, біль, сльози, жаль... А в якийсь день ти можеш просто не витримати цього всього, зламаєшся....

Навіщо це все тобі?!

Поки ти здорова, у тебе все життя попереду. Ти можеш вийти заміж та створити сім'ю, ти можеш зробити кар'єру на роботі, ти можеш сама побудувати та змінити на краще своє життя. І навіть, якщо це для тебе так важливо, заробити немало грошей. Ти МОЖЕШ, але, на жаль, не хочеш використати цей шанс.

Чому тоді так: якщо людині залишається жити якийсь короткий термін, вона змагається з хворобою до останнього, відвойовуючи у неї місяці, дні, а то й години свого існування, а інший, не витримавши якоїсь дрібної проблеми, покидає цей світ. І часто покидає він спонтанно, не задумуючись, скільки горя він своїм вчинком завдасть оточуючим та рідним.

Всі ми колись підемо «в ту страну, где тишь и благодать», але... Незважаючи на все, потрібно прожити до кінця — скільки назначено Богом чи долею....

Життя дається тільки раз. І його потрібно пройти від початку до кінця, хоча б тому, щоб дізнатися, як це — жити, кохати та... помирати...»

Вікторія МОРОЗ

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com