"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

Вова, Саша і Лєна (з етичних міркувань назвемо їх так) проживали на одній вулиці, навчалися в одній школі, дружили багато років, але раптом зникли.

Першою із заявою до міліції про зникнення онука звернулась бабуся одного із хлопців. Він не ночував вдома і вранці не повернувся. Потім до Тиврівського РВ звернулись ще дві сім’ї із аналогічними заявами. У заявах йшлося про те, що троє дітей віком 14-15 років пішли з дому і не повернулись. Але пішли не з порожніми руками. Батьки зниклої дівчинки недорахувались 80-ти доларів, а в у батьків хлопчика зникло 200 грн.

Правоохоронці оголосили розшук неповнолітніх. Що тільки не думали родичі школярів, поки їм не зателефонували із Москви. Саме туди діти поїхали у мандри. Там їм, на щастя, зустрілися заробітчани із Тиврова. У них діти і попросили позичити гроші. Вже ті повідомили, що «пропажа» знайдена, і погодилися допомогти повернути дітей в Україну. Дмитра одразу забрала його мати. Вона працює у Москві вже 10 років. А двох інших «шукачів пригод» переправили потягом додому.

Розповідає матір Діми — Людмила:

– Мені здається, що мого сина хтось підбив на такий вчинок. Він сам на таке не пішов би. В мене дитина спокійна.

– Як діти перетнули кордон?

– Я як дізналася, що діти прибули до Москви, — злякалася. Бо мені сказали, що вони були без документів. Почала одразу думати, як їх везти додому без документів. Але все вирішилося — діти взяли із собою свідоцтва про народження. Хто їм сказав брати — я не знаю.

– Як вони їхали до Росії?

– Із Тиврова діти приїхали до Вінниці, потім поїхали у Київ, а з Києва до Сум, а потім через Бєлгород. Митницю перейшли пішки. Швидше за все, їм хтось сказав, що краще і безпечніше йти так. Вони приїхали до родичів одного із хлопців. Але мій син не знав, де я живу. Весь цей шлях вони намалювали собі на карті. Саме з її допомогою і добралися до столиці Росії.

– Чому саме у Москву?

– Діти поїхали туди заробити грошей. Не знаю, яким чином вони б заробляли і взагалі, хто б їх взяв на роботу. Дітям дуже пощастило, що їм зустрічалися добрі люди вже на території Росії. Адже добиралися і автостопом, тому що грошей вже не було. Чоловік, який їх підвозив, дав 900 рублів на їжу. Потім ще на автостанції (теж у Росії) міліціонер дав їм 50 рублів. Таким чином вони дісталися до Москви. Трохи зайцями, трохи так. Добре ще те, що зараз на території Росії 90 днів можна перебувати без реєстрації.

Зараз діти знаходяться у Тиврові. На щастя, їх незвичайна подорож закінчилась благополучно.

Подібний випадок нещодавно стався у Вінниці. Правоохоронці розшукували хлопчика, який не повернувся зі школи. Близько двох тижнів батьки не знали, що і думати. А син тим часом заробляв гроші на Інтернет в одному з господарств на збиранні яблук.

За міліцейською статистикою, найчастіше йдуть з дому підлітки і пенсіонери. Пригадують хлопчину, якого довелося розшукувати разів 5. Вдома він затримувався не довше місяця. Одного разу його «виловили» на даху розкішного будинку під Києвом, у якому жив дипломат. А іншого разу матері втікача довелося їхати за ним аж у Харків. Коли готувався матеріал, він знов втік з дому...

Слава Богу, що все закінчується щасливим поверненням. Батькам же слід таки подумати, що змушує їхніх дітей тікати з дому.

Андрій ВЛАСЕНКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 1 грудня 2004 p.