Середа, 1 січня 2005 p.

Любий Діду Морозе! Я вже давно не писала тобі листів. Востаннє я це робила, коли мені було років 7-8 — ми з сестрою під трафаретку тоді виводили на папері власні бажання, потім приклеювали ті листи до вікна, щоб твої помічники-гномики могли їх прочитати. Я подорослішала, але світ не став для мене більш зрозумілий.

Я не розумію, чому більшість людей вимірюють своє життя роками, чому щастя вимірюють квартирами, машинами та крутістю мобільного телефону, чому люди не можуть бути відвертими та щирими, чому деякі хочуть здаватися крутішими та кращими, ніж вони є насправді, чому хтось так прагне влади, що ладен гребувати людським життям. Я знаю, у подарунок на Новий рік ти не принесеш мені відповіді на мої запитання. Ти не принесеш мені у своєму мішку кохання чи щастя. Не принесеш здоров’я та радості моїм близьким. Просити, як в дитинстві, у тебе «часіки» чи «бусіки»? Ні... дивно, мені не хочеться просити у тебе подарунків. Просто хочеться сказати спасибі за те, що ти є, Діду Морозе. За те, що стільки років даруєш радість. Цікаво, а кому ти пишеш листи на Новий рік і хто робить тобі подарунки?

А в цьому році хочу, щоб ти трішки відпочив. Я побуду сама собі Дідом Морозом. Хочу зізнатися у коханні всім, кого люблю — від щирого серця. Хіба щось може зрівнятися з таким подарунком? І хіба ми можемо подарувати щось дорожче, ніж власний час, увагу та любов? Хочеться сказати мамі, що я її дуже люблю. Знаю, часом буваю нестерпною, і за це хочеться попросити пробачення. Татку, тебе я також люблю. Останнім часом дуже рідко бачу тебе — ти завжди на роботі, рано ідеш та пізно повертаєшся. Але як приємно ввечері сісти тобі на коліна, почуваючись маленькою дівчинкою, обійняти і поцілувати тебе. Ти скажеш: «Ой, як смачно!» І мені також стане смачно від цих слів.

Бабусю, моя рідненька, найкраща у світі! За жодної дієти я не можу відмовити собі з’їсти твоїх пиріжків та тортиків! Я сподіваюся, що коли в мене з’являться онуки, то я також буду такою ж класною, як і ти! Дякую, що розумієш мене, як ніхто в світі, бабусю.

Моя сестричко, часом ти таки буваєш нестерпною так само, як я! Але ж ти у мене єдина у всьому світі! Я знаю, що можу довірити тобі свої секрети, поділитися переживаннями, попросити поради, прийти до тебе. Коли мені буває погано — ти завжди допомагаєш. Я люблю тебе!

Мої справжні друзі — вас можна порахувати на пальцях однієї руки. Від однієї думки, що ви в мене є, мені стає легше!

Мої близькі питають у мене: «Що тобі подарувати?» Подаруйте мені свої посмішки та любов. Дорожчого в світі для мене немає.

Ви також згадайте про своїх коханих людей — може, з кимось посварилися? Скажіть, що ви їх любите, та попросіть пробачення. Це, безперечно, буде найкращим подарунком!

Анна МАЙ

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com