Середа, 23 лютого 2005 p.

Того дня Костянтин (з етичних міркувань імена змінені) залишився доглядати за трьома дітьми. Наймолодшому хлопчику було лише три місяці. Будучи «п'яним в дим», батько не подивився до маленького у колясці. А він в цей час, повністю безпомічний, замотався у пелюшках, капюшоні... На ранок, прийшовши до тями, Костянтин побачив, що малюк не ворушиться...

Дружина залишила дітей на нього ще вночі. Сама поїхала у райцентр. Треба було на ринку, де вона торгувала, зайняти звечора місце. Вже на суді як свідок Оля казала, що мусила їхати. Хоча посварилась з чоловіком і боялась за дітей. Старшій дівчинці лише п'ять, хлопчику немає чотирьох років і найменшенький, тримісячний Микитка. Але, окрім неї, більше нікому було прогодувати та одягнути дітей.

...Їх стосунки зародились, коли Костянтин відбував свій строк за пограбування. За ним було вже дві судимості, не закінчене військове училище... Познайомила Олю з майбутнім чоловіком її подруга. Тут, за гратами, у них були перші романтичні побачення. Оля, котрій тільки-но виповнилось дев'ятнадцять, вірила у все, що їй говорив і обіцяв Костя. А найбільше — у ті натхненні листи, котрі вона отримувала від нього із «зони»...

Проте реальність, коли Костянтин вийшов на волю, була не такою, про яку він писав Олі у листах. За недовгий час вона народила йому трьох дітей. А сподівання на достатки і благополучне життя розвіювались з кожним роком. Костянтин все більше зазирав у чарку, ніде не працював. Оля ж заробляла на сім'ю, як кажуть, і вдень і вночі. Вагітна стояла на ринках, виходила на роботу мало не з пологового будинку. Чоловік провокував її на те, щоб брала чужі гроші. Через це Ольга мала проблеми з новими хазяями...

Чому вона у всьому слухалась та прощала йому? Рідним, котрі з самого початку були проти Костянтина, казала, що любить... Чи не завелика ціна цих почуттів, коли їх 3-місячний син загинув, бо до нього не подивився батько? Прокуратурою Ленінського району по цьому факту порушена кримінальна справа. Її було передано до суду.

– Трагедія трапилась в ніч на 11 серпня 2004 року, — розповідає Андрій Михайленко, суддя Ленінського районного суду м. Вінниці. — Смерть дитини настала внаслідок механічної асфіксії. Будучи в колясці, вона заплуталась у пелюшках, котрі перекрили їй дихальні шляхи. А батько побачив, що трапилось, тільки вранці, коли трохи протверезів. На суді сусіди цієї сім'ї свідчили, що він зловживав спиртним. Дітей, залишених на нього, вони час від часу підгодовували. Обвинувачений засуджений до 4-х років ув'язнення за статтею «Злісне невиконання батьком встановлених законом обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки». Свою вину він визнав частково, говорив, що не бажав цього. Мовляв, дитина сама задушилась. Проте суд розцінив це як спосіб уникнення відповідальності.

По закінченні судових слухань Олю випустили з-під арешту. Цей запобіжний захід щодо неї було вжито, бо жінка не з'являлась на судові засідання. Вона була засуджена до умовної міри покарання. Коли перебувала під вартою, передала рідним, що готова розпочати нове життя без свого чоловіка. Але вже і без сина, котрий помер через недбальство батька. Чи зрозуміє він колись свою провину перед матір'ю своїх дітей?

Марина ПЄВЦОВА

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com