Середа, 23 лютого 2005 p.

«Зникла людина... Молодий чоловік, 1977-го року народження». З таким тривожним повідомленням 28-го січня у Теплицький райвідділ міліції звернулася сільський голова із села Веселівка. Хвилювання — небезпідставні, адже востаннє Віталія Валігурського бачили 23-го січня.

Одразу ж було оголошено розшук. Оперативне зведення Теплицького РВ УМВС інформує про його результати лаконічно: «Оперативно-розшуковими заходами та перевіркою встановлено, що 23-го січня з 23-ї до 24-ї години під час бійки, яка виникла у с. Веселівка між мешканцем Кожухівки П. та веселівчанином В., останнього було вбито...»

Коротко і страшно. А передували трагедії... іменини. Взагалі-то сестра обвинуваченого Тетяна святкувала їх 21-го січня. Але, як водиться на селі, свято затяглося. 23-го ввечері в іменинниці сиділа чергова компанія, а «балом» правив Тетянин брат Ігор (хоча офіційно йому і пред'явлено обвинувачення, але в інтересах слідства не називаємо його справжнє ім'я). Гості вже почали розходитися, залишилися тільки Ігор та його знайомий Віталій. Ще раз налили, випили. А тоді Віталій побачив у Ігоря цигарки «Памір».

- Дай закурити, — попросив. — Давно таких не пробував, ще як в армії служив.

А після «Паміру» захотілося вже сигарет з фільтром, які, як на те, вже скінчилися... На жаль, затуманений алкоголем мозок не розумів такого слова, як «немає». Між Ігорем та Віталієм виникла сварка. Тетяна, аби п'яних «розборок» не бачили її двоє дітей, виставила гостей з'ясовувати стосунки на вулицю. А через якийсь час у вікно постукали... Брат Ігор просив Тетяну допомогти прибрати знадвору тіло Віталія. Як виявилося, у сутичці тренованим ударом (кажуть, служив у Нагорному Карабасі) він наніс своєму супротивнику смертельний удар в серце.

Налякана Тетяна, мабуть, мало що розуміла у тій ситуації, але тіло Віталія таки допомогла братові перенести до себе у хату. Поклали його у «холодній» половині на кукурудзу (взимку Тетяна використовувала неопалювану частину хати як комору). Тим часом Ігор вирішив «замітати» сліди. Закривавлену сорочку та куртку жертви притоптав у річковому намулі на окраїні села, присипавши гілляками. А сам велосипедом поїхав до батьків у сусіднє село Кожухівку.

Правоохоронці, які розслідували цю справу, кажуть, що вдома Ігор одразу «взяв в оборот» вітчима, аби той пішов разом з ним у Веселівку заховати труп, інакше... Інакше — «Язики повідрізаю!» — настрахав рідних. Вітчиму нічого не залишалося, як іти слідом за пасинком. Спершу, оскільки вже була 8-ма година, надворі видно, тіло у ряднині перенесли під навіс на погребі. Самі цілий день рубали дрова, носили кукурудзу — чекали, поки смеркне. А потім взяли ряднину з трупом на жердину і, як мисливці носять дичину, винесли до річки Удич, де... втопили.

- Коли в село приїхала опергрупа і почала проводити розшукові заходи, — зазначив слідчий Теплицької прокуратури Петро Вихованчук, — 35-річний Ігор написав явку з повинною. Та, незважаючи на це, за скоєний злочин йому «світить» від 7 до 15 років позбавлення волі.

Можна довго моралізувати і засуджувати причетних до цього злочину. Але більш ніж переконана, що трагедії не сталося б, якби не... горілка, якби не пияцтво, котре хтось із стародавніх назвав добровільним божевіллям.

Інна ВАСИЛЬКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com