"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

Учень 11-го класу фізико-математичної гімназії №17 16-річний Микола Сахно став переможцем конкурсу «Людина року» у номінації «Юний талант». Втім, як на мене, хлопець — не просто талант, а діамант, який ще потрібно шліфувати та вставляти в дорогоцінну оправу. Один невірний рух — і все може бути зіпсовано. Але з ним працюють справжні професіонали, які допомагають йому сяяти дуже яскраво на олімпіадах різного рівня — від міських до всеукраїнських.

Аби довелося писати про усі його перемоги, не вистачило б газетної шпальти. Микола — один з кращих учнів з фізики, інформатики, математики та хімії в області. І при цьому — одна скромність, так що розговорити його, зізнаюся, було непросто.

- Миколо, які у тебе враження від нагороди?

- Мені приємно. Заявок на мою номінацію подавали багато. В результаті вийшло троє претендентів. Сидів у залі, трошки нервував. А коли назвали моє прізвище, я не очікував.

- Скажи, чи важко бути аж таким розумним? Однокласники, напевно, часто просять списати…

- Та ні, неважко. В основному приходять за консультацією. Але педагогічного хисту в мене зовсім немає.

- Які твої останні здобутки?

- Перші місця на обласних олімпіадах з хімії, фізики, інформатики. В минулому році я посів третє місце на всеукраїнській олімпіаді з хімії. Але найбільше радості мені принесла перемога на всеукраїнській олімпіаді з інформатики.

- Куди ти збираєшся вступати?

- Ще не вирішив. Можливо, в КНУ ім. Шевченка.

- А дівчина в тебе є?

- Залишу це питання без коментарів, — загадково відповів Микола.

У школі про Миколу жартома кажуть, що «тут нічого не росте і не живе, бо пройшов Сахно», і пригадують випадок, коли під час поїздки на одну з олімпіад він умудрився розбити скло і натворив ще багато чого. Але й додають: «Він постійно на виду, а вчинки таких людей запам'ятовуються дуже надовго». А дехто таку поведінку пояснює тим, що у цього хлопця дуже важка доля. Підступна і невиліковна хвороба дуже рано забрала у нього маму. Зараз його виховують бабуся з дідусем.

Усі вчителі в один голос говорять, що Коля — унікальна дитина.

- На обласній олімпіаді з фізики Коля набрав 24,5 бала із 25 можливих. До речі, це я йому зняв цих півбала, але ж я не знав, чия це робота! — сміючись розповідає Юрій Якович Пасіхов, учитель фізики та інформатики. — Відрив від наступного результату у нього склав 8,5 бала! Я його, на жаль, не навчаю, але з ним співпрацюю поза навчальним процесом і з інформатики, і з фізики. Торік на всеукраїнській олімпіаді з інформатики він посів 1-е місце. Сподіваємося, що він підтвердить свій результат і в цьому році. Цей хлопчик унікальний ще й тому, що були роки, коли за рік він вигравав 5 обласних олімпіад з різних предметів.

Микола відрізняється від середньостатистичного поняття «учень». Такі діти зустрічаються дуже рідко. За всі мої 30 років вчительської практики таких учнів у мене було 1 або 2.

Галина Петрівна Кравець, учитель інформатики, додала:

- Про Миколу можна сказати, що янгол його поцілував в голову. Він дуже розумний. І навіть якщо говорить, що перемоги йому даються легко, за цим криється дуже важка праця. Може, це та легкість, з якою ми робимо улюблену роботу, коли не помічаємо тієї праці, яка була вкладена. Це і є один із складників таланту або навіть геніальності. Він читає додаткову літературу і видно, що від розв'язання задач отримує задоволення.

Оксана Тарасівна Резнік, учителька хімії:

- Він дуже своєрідний та, безумовно, талановитий. Коля, наче губка, всмоктує усю інформацію, що є навколо нього, має аналітичний склад розуму. З цією дитиною дуже цікаво працювати!

Бабуся Миколи — тезка учительки з інформатики, Галина Петрівна, дуже гордиться своїм онуком:

- Він у нас слухняний. Якщо попросити, то обов'язково допомагає по дому. А більшість вільного часу проводить за книжками, комп'ютером та, звичайно, у школі. Там він залишається навіть після уроків.

Зараз у Миколи вільне відвідування занять, на уроках він з'являється рідко, бо готується до всеукраїнських олімпіад з інформатики та фізики. На хлопцеві лежить величезна відповідальність, хоча він говорить, що не засмутиться, якщо не займе жодного місця. І хочеться згадати усім відому фразу, що талантам допомагати потрібно. Бездарність і сама проб'ється. Хочеться побажати Миколі в житті самореалізації, безмежного щастя, любові та знайти достойне застосування для свого безцінного розуму.

Анна КОЛЕСНІКОВА

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 23 березня 2005 p.