Середа, 23 березня 2005 p.

«Мене звуть Сашко, мені 21. Навчаюсь у політесі. Саме там 3 роки тому зустрів своє єдине кохання — її звати Оля. Ми навчаємося на одному потоці. Майже рік дивилися один на одного і ніяк не могли познайомитися. Я постійно соромився до неї підійти — боявся, що «відшиє». Можливо, боявся обпектись, бо вона була яскравою дівчиною у своїй групі. До неї постійно «під'їжджали» хлопці з інших потоків. Але Оля всім давала відсіч.

Одного разу на контрольній вона повернулася до мене і запитала, чи немає в мене ще однієї ручки. І тоді мене як потягом переїхало. Я зрозумів, що закохався. Той день буду пам'ятати завжди — 3 листопада.

Час йшов. Ми з Олею стали близькими друзями. Підтягували один одного з різних предметів. Незабаром прийшла довгоочікувана весна. Оля запросила мене на свій день народження. Звісно, я погодився. Саме там, у неї вдома, я все ж таки набрався хоробрості і запропонував зустрічатись. Вона відповіла «так». З тих пір я жив тільки нею: засинав і прокидався із думкою про Олю. Завдяки їй почав краще навчатися. Я відчував себе справжнім чоловіком — було приємно, що поряд зі мною йде така красуня. Мені хотілося удосконалюватися із кожним днем — ходити до спортзали, купувати нові парфуми, одяг… Таке прекрасне життя в мене було два роки, доки Оля не поїхала на День святого Валентина у Лондон. На той час у нас проходила виробнича практика. В мене не було можливості їхати із нею — я влаштувався на роботу. Чекав на свою кохану — тільки встигав календар перегортати. Казала, що поїде на тиждень, а повернулась через місяць, перед 8-м Березня. Я запропонував відсвяткувати разом. Але Оля казала, що в неї інші плани, в які я не входжу. Вони із подругами пішли на дискотеку. Принаймні, вона мені так сказала. Вже тоді мене почало щось непокоїти у наших стосунках.

Пройшло 8-ме Березня. Я телефонував Олі щодня, але вдома її не було, а по мобільному вона не відповідала. Так пройшов тиждень. Я почав турбуватись і тому вранці пішов до неї додому. Вдома нікого не було, я сів під дверима і чекав... Під вечір прийшла мати Олі, запросила до квартири. Разом ми дочекалися Олю. Вона прийшла збентежена. Казала, що нам краще піти прогулятися, і ми поїхали у кафе. Сиділи, розмовляли, пили пиво. Оля показувала фотки із Лондона. І от випадково з її вуст злетіло, що кофтинку, в якій вона сиділа, їй у Лондоні подарував... коханий. «Морозитись» було пізно — такими словами на вітер не кидаються. Я почав розпитувати, вона відповідала неохоче. Але потім все ж таки розповіла, що трапилося.

Виявляється, я у Ольги не був єдиним. Останні півроку у неї був ще один хлопець — індус. Він навчається у Києві і робить їй дорогі подарунки. День святого Валентина вони поїхали святкувати до Лондона. Коли повернулися, майже місяць жили в його квартирі у Києві. А на 8-ме Березня він приїхав до неї. І на дискотеку вона ходила із ним. Розповідала, як палко він її кохає. Казала, що він засипає її дорогими подарунками.. Пообіцяв на все літо організувати поїздку до Єгипту. І я зрозумів, що не можу конкурувати з таким «заморським принцом». І поки вона розповідала про те, як його кохає, я зненавидів іноземних студентів. Приїжджають сюди, аби дівчину собі «зняти». Можна навіть сказати, що вони купують наших перлин.

Для мене життя втратило сенс. Особливо після того, як Оля сказала, що забороняє мені її кохати. Але ж серцю не накажеш. Кожного дня на парах я тільки і дивлюся на неї. А вона сидить така красива, неприступна, щаслива...

Улюблена газето, прошу тебе допомогти мені вирішити цю проблему. Без Олі я не можу жити. Що робити, вже не знаю. Може, в когось із твоїх читачів траплялися подібні випадки? У мене таке відчуття, що штовхнули у прірву, я падаю і нічого не можу вдіяти. Чекаю тільки удару об землю. Можливо, хтось щось порадить? Допоможіть, як мені вийти з такого стану?»

З повагою, Олександр, студент

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com