Середа, 23 березня 2005 p.

«Антон навіть ззовні зовсім не скидався на однолітків. Вони, бадьорі та нахабні, якось недоречно виглядали на тлі його скромної, сутулої постаті.

Невпевнена хода, скута поведінка і сумний вираз очей постійно супроводжував його. Це був вираз розпачу та безпорадності. Його не полюбляли однокласники. Хлопці постійно били та ображали, а дівчата не дуже хотіли мати справу з «Анекдотом». Та й школу він відвідував не часто, щоразу підтверджуючи пропуски довідками від лікаря або записками від батьків. Ні, він не був серйозно хворий. Причиною його невдач та жалюгідного становища в колективі були його батьки, а точніше – мати. Жінка встановила над сином жорсткий контроль і оберігала дорогоцінне чадо від найменших поривів життя – дружнього, особистого, суспільного. Але чи не турбуються батьки про подальшу долю Антона? Як може вразливий, недосвідчений хлопчина пройти складний життєвий шлях, якщо вони не зможуть допомогти? І яке моральне право мали батьки вбити особистість у синові замість того, щоб її сформувати?

«Все добре те, що в міру», - свідчить народна мудрість. Надто вже дбайливою опікою батьки прирекли сина на страждання. Скажіть тепер, кому потрібне таке піклування?»

Олена КОЗАК

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com