Середа, 20 квітня 2005 p.

– У п’ятницю, 11 лютого, коли я повернулась з базару, — розповідає мама Олени, — донька сказала, що не дуже добре себе почуває та попросила термометр. Температура була високою — 41 градус. Тоді саме по місту гуляв грип, тому ми вирішили не викликати лікаря, а перечекати ніч та прослідкувати за станом Лени. Але вночі температура трималась, тому в суботу вранці я зателефонувала у лікарню, аби викликати лікаря. У відповідь на прохання я почула, що лікарня працює до 12 години дня, тому лікар не прийде.

Мені лише порадили таблетки, які збивають температуру, та заспокоїли, що все буде добре, бо це грип дає високу температуру. Я одразу побігла у аптеку, купила ті таблетки та дала Лені. Температура дійсно почала падати та протягом дня стабілізувалась. Вже вночі Оленка спокійно спала, майже весь наступний день вона почувалася спокійно, ні на що не жалілася, навіть телевізор дивилась, що було знаком одужання.

Коли Лена хворіла, вона їла лише фрукти. А в неділю, коли я запропонувала їй поїсти, вона згодилась. Поки я поралась на кухні, Оленці стало погано, вона почала марити. Я одразу викликала «швидку допомогу». Лікарі рятували Олену, робили все, що могли, але ...не врятували. Того ж дня, 13 лютого, вона померла. Я картаю себе за те, що не викликала «швидку» раніше, та за те, що дала таблетки, які рекомендували у лікарні. Можливо, тоді б усе обернулось інакше і мою донечку врятували б. Їй поставили діагноз: двостороння пневмонія, стафілокок.

"МАМО, Я САМА СТАНУ НА НОГИ", - КАЗАЛА ОЛЕНА

– Лена була дуже вольовою людиною, — продовжує розповідати мама, — ніколи не опускала руки. Ще з дитячого садочка була активісткою, любила танцювати, співати, грати у дитячих виставах. Навчалась у 8-й школі та займалась у танцювальній студії. Після закінчення школи донька вирішила влаштуватись на роботу. Навіть пройшла усю медкомісію, окрім педіатра. Вона не раз мені казала: «Мамо, я стану на ноги. Зараз піду на фабрику працювати, але на ній я не буду зупинятись, згодом знайду кращу роботу. От побачиш, я усього у житті досягну сама». Лена дуже любила котів. Останню кішку доньці подарували друзі, вони знайшли котеня на дорозі та принесли до нас. Оленка, звісно ж, погодилась залишити його собі. Їй дуже подобався гурт «Арія», Лена навіть їздила з друзями на концерт у Київ. А ще вона збиралась 22 лютого на день народження до кращої подруги Юлі. Навіть думала, який би подарунок підібрати подрузі, та так і не встигла.

ВОНА ХОТІЛА СТАТИ ФОТОГРАФОМ

– Ми з Леною разом ходили у дитячий садочок, — розповідає Юля, найкраща подруга, — товаришували змалечку, жили у одному під’їзді. Коли прийшла пора йти у школу, я дуже хотіла, щоб ми з Леною навчалась разом. Але там виникли якісь проблеми. Пам’ятаю, я тоді дуже обурилась, що ми будемо у різних школах. Але ми зустрічалися у дворі, ходили разом гуляти. Частенько, коли Оленина мама була на роботі на другій зміні, сиділи у Лени, пили чай та до ранку розмовляли. Часто говорили про сім’ю, Лена розповідала, що їй пощастило із мамою, бо вона завжди її підтримує і розуміє. Вона була оптимісткою, ніколи не розкисала та ще й мене підбадьорювала, коли я приходила до неї із своїми проблемами. Ми з нею були наче сестри. У Лени завжди було багато шанувальників, але вона усім їм відмовляла. Казала, що у неї є свій ідеал і вона буде його шукати. Ми домовились, що цього літа обов’язково поїдемо відпочивати на море. Лена мала зібрати гроші із майбутньої зарплати, а я — із стипендії.

Вона хотіла стати фотографом, бо була творчою людиною.

Лена часто бавила сусідську дівчинку Олю. Після того, як Олени не стало, п’ятирічна дитина підійшла до її мами та запитала:

«А правда, що Лена зараз на небесах?»

«Правда», — відповіла мама.

«І вона стала ангелом?» — продовжило маля.

«Стала», — сказала вона.

«І вона буде до нас прилітати?» — запитувала Оля.

«Буде», — відповіла мама.

Оленка залишила батьків, старшого брата та друзів. Вона перейшла із цього світу у інший — небесний світ. Сподіваємось, що їй там буде добре.

Юлія БУГАЙ

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com