Середа, 20 квітня 2005 p.

«18 березня цього року Вінницький районний центр соціальних служб для молоді проводив зустріч-конкурс з дітьми-інвалідами нашого району під назвою програми «Повір у себе».

Волею долі і я, Шевчук Валентина Володимирівна, зі своєю донькою приїхали на цей конкурс. Село у нас невеличке, та й автобус проходить через нього не так і часто. Виїхали з дому о 8.30, а, оскільки зустріч призначена на 11.30, то часу вільного для дитини, котра півроку тому перенесла дві операції на колінному суглобі, надто багато. От ми походили по міських калюжах, обмокли і о 10.40 пішли на трамвайну зупинку, щоб добратись до місця конкурсу.

Чому так скрупульозно описую цю подію? Надіюсь, що читачі газети мене зрозуміють.

Десь близько 11.00 ми зайшли до Вінницької райдержадміністрації. Виявилося, що ми не перші. В коридорі вже сиділа жінка із своєю дитиною, вони також з нашого села. Вона мені сказала, що вже встигла заглянути за двері потрібної нам кімнати. Та виявилось, що там обідають. То ми з дочкою не стали їх турбувати. Залишились сидіти в коридорі під дверима.

Пройшло трохи часу, і нашим сусідам по кріслу потрібно було вийти до туалету. Вони й відійшли. І саме в цю недобру хвилину для нас двері кабінету відчинились і вийшла здорова, випещена жінка.

Вона підійшла до нас і не зовсім чемно та далеко не тихо сказала нам про те, що ми надто рано приїхали. А коли я спробувала їй пояснити, що діти-інваліди — це далеко не просто діти, то почула на свою адресу і таке: «Ніхто вас не держить, можете забиратись звідси».

Після такої розмови ні в дочки, ні у мене ніякого бажання залишатись там не було. Та на цьому наші пошуки «віри у себе» не закінчились. Жінка недовго барилась і знову повернулась. Їй, напевне, хотілось вилити ще більше люті на наші голови. І ось вона продовжила в тому ж руслі. Та одна із фраз вразила мене настільки, що я мушу її написати. Вона сказала: «Скажіть спасибі, що на ваших дітей (!) ще дивлюся, в мене і без вас роботи вистачає».

Всю цю тираду чули не тільки я з дочкою, а й відвідувачі різних служб, що знаходяться поруч, і службовці по кабінетах.

У мене тихо покотилися сльози, донечка моя закам’яніла. А «слуга народу» з високо піднятою головою пішла по коридору. На думку спадають рядки Глібова:

І де йому про теє знати,

Що, може, плаче бідна мати

Та побивається, мов рибонька об лід.

Він Вовк, він пан...

Здорова людина, що займає немалу посаду, а саме директор Центру соціальних служб для молоді при Вінницькій райдержадміністрації Лебедєва Наталія Василівна нанесла моїй дитині та мені моральну шкоду. Не знаю, яку роботу виконує ця людина, але після такої прелюдії щодо «Повір у себе» у що повірить моя дитина?

Для вас, Наталіє Василівно, я скажу: «Спасибі ви не заслужили». Всі канікули дівчинка просиділа в хаті, не хотіла виходити на вулицю, не спілкувалась з дітьми. Ви досягли своєї мети. З висоти свого становища 13-літній дитині було сказано, що всяк хай знає своє місце. У що їй зараз вірити?

Роботу по проведенню конкурсу також було дуже погано організовано, і не лише тому, що автобус не прибув у призначений час і самої виставки не було підготовлено. Все лежало купками, і гарно роздивитись можливості не було. І чому 29-річна вчителька гуртка «Умілі руки» могла бути нагороджена разом із дітьми-інвалідами? Невже ви вважаєте, що наші діти не взмозі зрозуміти, де їх однолітки, а де тьоті?»

З повагою, В. Шевчук, мама

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com