Середа, 20 квітня 2005 p.

Ми попросили Вадима та Валентина Павловських поділитись, як їм, двом братам-близнюкам, часто доводиться розігрувати народ. Хлопці кажуть, що батьки запросто розрізняють їх по голосу.

- Доводилось використовувати свою схожість?

- Можна сказати, що вперше ми цим скористались, коли я навчався на курсах при училищі №4 на бармена-офіціанта. Я був старостою групи та завжди мав журнал. Сказав брату, як розташовані столи, де він має сісти. А журнал залишив з собою, щоб, коли я зайду, всі зрозуміли, хто з нас хто. І ось я заходжу, приєднуюсь до розмови. Ту сцену варто було бачити.

- Смішна ситуація була не так давно, - приєднався до розмови Вадим. - Поряд з нашим будинком є перукарня. Я сходив постригтися. Наступного дня заходить Валік. Дівчина одразу: «Що, щось негаразд? Є претензії?» Я кажу: «Дійсно є. Сім рублів дав (в цей момент знімаю шапку), а нічого не зняли». Перукарка була в шоці. Проте плутають нас не тільки сторонні люди, а й знайомі. Йдеш - зустрічають тебе друзі брата. Постояли, поспілкувались. А потім думаєш: «А хто то був? А Бог його знає...»

- Дівчат розігрували?

- Коли ми навчались в училищі, - говорить Валік, - я зустрічався з дівчиною з паралельної групи. Ми вирішили її розіграти. Дав братові сорочку, в якій був. І сказав, що він може обняти та поцілувати дівчину. В принципі все так і сталось. Але у нас з братом трохи різна манера розмови. Потім вона сказала, що зрозуміла все. А насправді, коли я зайшов, то на обличчі у неї було здивування. Цікаво, що кожна дівчина реагує на те, що в сім’ї у нас два брати-близнюки, по-різному. Одній дівчині спочатку було з цього приводу смішно. А потім дійшло мало не до паніки. Мені довелось її заспокоювати, щоб пояснити, що нікого на чергове побачення замість себе я не підсилав. Цікаво, що нещодавно ми познайомились з двома дівчатками-близнючками. І нам ледве вдається їх розрізнити. І от коли бачимось, то перша думка у мене: «Ага, є родинка на щоці?! Ну тоді все гаразд». І навпаки...

- А за характером різні з братом?

- Обидва ми комунікабельні, ініціативні. Часто любимо поговорити, часто і дуже. Але друзі кажуть, я серйозніший, ніж Вадим. Хоча пожартувати любимо обидва.

Сьогодні хлопці навчаються у різних університетах: Вадим в політесі, а Валік – у торговому. Їм тепер не так часто доводиться розігрувати оточуючих своєю схожістю. Коли ж їх питають: «Як вас розрізняти?», – вони знову жартують, мовляв, за кількістю веснянок.

Розмовляла Марина ПУЗДРЕНКО

P.S. Коли ми прощались, один з хлопців взявся мене провести на «маршрутку». Тепер я думаю: «То був Валік чи Вадим?»

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com