Середа, 18 травня 2005 p.

«Народилась та виросла я у місті Балта Одеської області у дуже хорошій сім’ї. Все було, як у всіх сім’ях: турбота та любов батьків, які дали мені освіту. За фахом я педагог, до речі, дуже люблю цю професію.

А розпочалось все з того, що у 15 років на дискотеці вперше спробувала ін’єкцію наркотиків. Ця перша спроба і визначила все моє життя. Поєднуючи постійне вживання наркотиків з навчанням, я завжди думала, що зможу зупинитись, коли захочу. По життю я йшла впевнено, тому що мала все: сім’ю – люблячого чоловіка, сина, роботу. Була впевнена, що справлюсь, що не слабка, все тримаю під контролем. Проте у 18 років від передозування наркотиками пішов з життя мій брат. Для батьків це був страшний удар, вони сподівались на підтримку від мене, проте зустрілись з тим, що їх старша донька та зять занурились у страшну залежність.

А потім мій дім перетворився на лабораторію: все тут було поставлено на «широку ногу»: варилось, вживалось, продавалось. Відступати було пізно, адже пріоритет був відданий наркотику та дияволу в одній особі.

На той час нами вже почали цікавитись правоохоронці. Таким чином до життя у страшній залежності додалась ще й свобода «в розстрочку». Ми почали відчувати на собі приниження з боку сусідів. Вслід собі чули докори та прокляття. І все це я прагнула заглушити черговою та все більшою дозою наркотиків.

Сьогодні про все це страшно та боляче згадувати. Життя почало втрачати сенс, залежність забрала мого чоловіка. Мій син жив у батьків, з ним я бачилась тільки у вихідні, вважала, що гроші важливіші, ніж він. І тільки тут, у в’язниці, я зрозуміла, які страждання завдала своїм батькам. Вони витрачали божевільні гроші на моє лікування, після якого мене вистачало на тиждень. А мій син, він же при живій матері був сиротою. Як мені боляче та соромно за це.

Сьогодні багато моїх друзів загинуло від страшної залежності. А я, отримавши строк у 3 роки, розумію, що це краще, ніж могила, до якої я йшла впевненою ходою. Тому хочу сказати усім людям, котрі читають вашу газету: подивіться навколо себе. Допоможіть тій молоді, яка вже однією ногою у труні або у в’язниці через наркотики. А їм, молодим, скажу, що наркотик не вартий їхнього життя та взагалі всього, що є цінного у цьому світі. Дякую всім за те, що вислухали мій біль».

Олена, ВК

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com