Середа, 18 травня 2005 p.

«Привіт, «молодіжко». Хочу поділитися з тобою наболілим і тим самим порадити дівчатам, щоб вони ніколи, ні за яких обставин, навіть не думали виходити на трасу.

Я по справжньому закохалася в одного із своїх клієнтів. Стоп! Ні! Назад! Почнемо все з початку.

Моє доросле життя почалось у 17. Саме 6 років тому я вийшла на трасу підзаробити на навчання, хотіла навчатись у пристойному вузі. Хотіла бути такою, як мої однокласниці — доньки багатих батьків. В них було все, окрім голови на плечах.

Закінчуючи 11-й клас, я вирішила піти на роботу. Але не все було так просто, як я вважала. Напевно, я спустилася із рожевих хмаринок та зняла рожеві окуляри. Почала дивитись на світ з іншого боку. Він для мене став жорстоким, наповненим ненавистю та болю.

Якось у трамваї я почула розмову двох дівчат. Вони казали про те, що на трасі, на «об’їзній», дівчата мають непогані гроші. Ввечері, вдягнувшись, поїхала туди. Звичайно, мої батьки нічого не знали. Вони не могли дати грошей на навчання та забезпечити всі мої потреби. А я не розуміла, що роблю. Була молода та дуже горда – не хотіла просити ні допомоги, ні поради...

Спочатку робота йшла нормально. Були і гроші, і клієнти більш-менш нормальні траплялись. Я розуміла, що так виходить, бо я ще «не примелькалась». Саме тому мала можливість вибирати собі чоловіків. А ночі, які я з ними проводила, досі не виходять з моєї голови. Не буду розписувати про те, як нещадно вони ґвалтують. Про те, що більшість з них не користуються контрацептивами, і про те, що саме вони стають розповсюджувачами венеричних захворювань. Після першої ночі із чоловіком, якого навіть імені не знала, я усвідомила те, що моє тіло мені більше не належало.

Одного разу я закохалась у свого клієнта. Здається, в нас зародилися справжні серйозні стосунки. Він забрав мене з траси. Почали жити разом. А згодом одружились. Але чоловік заробляв непогано. Цілими днями я сиділа вдома. До інституту так і не вступила. Від цього зрозуміла, що починаю деградувати. Адже, крім чотирьох стін і телевізора, нічого не бачила. Рідко до мене приходила Оксанка – моя подруга із траси. Вона казала: «Я так за тебе радію. Радію за те, що ти все ж таки пішла звідти».

Ніхто не знав, навіть моя мама, які в мене стосунки із чоловіком. Іноді я просто не розумію, чому ми одружилися. Він ніколи не казав, що кохає мене. Днями і ночами сидів на роботі. Часто приходив п’яним, бив і кричав, що витягнув мене із багнюки, а я його не поважаю. Бувало й таке, що своїм друзям пропонував мої послуги, а вранці вибачався. Я нічого не могла зробити. Стала безсильною. Просто я його кохаю. Кохаю до нестями. І кожен такий концерт я пробачала. Можливо, тримаюсь за нього через те, що розумію – я більше нікому не потрібна. Мабуть, вже змінити щось просто неможливо і мені доведеться терпіти таке ставлення все своє життя? Часто-густо згадую свій перший вихід і жалкую. Сама собі перекреслила все життя. Таким чином, пішовши з однієї траси, я потрапила на іншу. Друзі мого чоловіка приходили до мене навіть тоді, коли його не було вдома, а гроші віддавали йому.

Тільки зараз я починаю розуміти, що 6 років тому обрала найлегший шлях для заробітку. Але він виявився найважчим. Що зараз робити – не знаю. В мене немає ні сил, ні самоповаги, ні мети на майбутнє, ні мрій. Все залишилося у минулому. Вже зараз розумію, що у мене був вибір: я могла стати офіціанткою, продавцем, рекламним агентом...»

Тетяна, вінничанка

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com