"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

15-річний Олег несміливо тупцював у коридорі міського відділу РАЦСу. Нарешті підійшла його черга, і він зайшов до кабінету.

– Прошу, — благально мовив до інспектора, — допоможіть змінити прізвище. Хлопці у школі «дістали» вже: «Сало! Сало! Український «снікерс»!... Не можу терпіти таке знущання. Кажуть, після 14-ти років прізвище можна змінити. Ось і прийшов до вас... Ви не розумієте, що то за муки, ви ніколи не були Салом...

Я уявила собі кпини ровесників Олега, постійні насмішки і отой «фамільний» терор. А й справді, хіба винен цей симпатичний хлопець, що батьки нагородили його таким прізвищем? Та й, напевне, і його батькові колись доводилося відчути сальні і не дуже насмішки над родовим прізвищем Сало.

У РАЦСі подібні прізвища називають неблагозвучними.

– Як часто звертаються до вас, щоб змінити прізвище? — поцікавилась я у Галини Павлівни Левицької, начальника Вінницького міського РАГСу.

– Останнім часом такі звернення почастішали, — почула. — Цьому певною мірою посприяв новий Сімейний кодекс, згідно з яким дозволяється змінювати прізвище вже з 14 років. Звісно, з дозволу батьків. Раніше цей віковий ценз був 16 років. От і йдуть тепер до нас підлітки. У когось, як ось у випадку з Олегом, прізвище неблагозвучне — Козел, Баран, Кривонога, Сопливий, Халабуда, Мордань, Жабур, Скалозуб, Рило, Кендюх, Щітка... А багато дітей переходять на прізвище вітчима. І хоча, згідно з Сімейним кодексом, ми прізвище й міняємо, «по батькові» ці діти змінити не можуть. Такий ось парадокс.

Слід звернути увагу і на те, що значний відсоток тих, хто міняє прізвище, це депортовані з-за кордону вінничани. У нас же як: на заробітки більшість їдуть нелегалами. Комусь пощастить, а когось і депортують із занесенням у «чорні» списки людей, яким протягом 10 років забороняється в’їзд у ту країну. Але наш брат українець і тут знайшов вихід: міняє прізвище.

– Ну, і які нові прізвища здебільшого обирають собі депортовані?

– Здебільшого — прізвища відомих людей: артистів, державних діячів, спортсменів. Торік, наприклад, ми реєстрували «двійників» Кличків, Варум і навіть Кучми. Втім, враховуючи недавню «помаранчеву революцію», сьогодні, мабуть, наші потенційні клієнти масово будуть Ющенками та Тимошенко. Престижно! Але іноді люди добирають собі прізвище, так би мовити, «зі стелі». Бо просто гарне слово, сподобалося. З-поміж власне українських слів можна назвати такі прізвища: Чорнобривець, Українець, Зоря, Рута, Веселка. А у декого фантазія буває настільки бурхливою, що з’являються і Лицар, і Букварик, і ... Кохання. Часто-густо запозичують й іноземні прізвища — П’єха, Руссо, Стендаль, Сократ тощо. Трапляються також випадки, коли до нас звертаються із проханням зберегти родове прізвище. Знаєте, як у житті — ну, не народжуються в родині хлопці, хоч плач. А у роду були видатні пращури: чи прапрадід славний козак, чи прабабця мала гарний голос. Зберегти б гарну славу роду, а як? Тоді й записують дітей на вже «припорохнявіле і призабуте» прізвище пращурів. А бувають ситуації, коли до нас звертаються змінити у прізвищі всього-на-всього одну літеру, бо колись не дуже грамотний, зросійщений працівник паспортного столу... помилився.

До речі, з приводу таких ось мовних «ляпів» Анатолій Кващук, відомий науковець, колишній доцент кафедри української мови філфаку Вінницького педінституту, зазначив:

– Дивно і неприємно зустрічати у деяких ЗМІ Гріщенко замість Грищенко (від Григорій), Харітонов замість Харитонова (від Харитон), Красіленко замість Красиленко (від красивий). Такі ж помилки у записі прізвищ відомих людей. Так, артистка Бурмицька вважає, що вона Бурміцька, екс-начальник обласної міліції Литвин вперто тримається за неграмотне «Літвін», покійного міністра Кирпу величали і в пресі, і на телебаченні як Кірпу, а депутата Тигипка — і Тигіпко, і Тігіпко. Інколи складається враження, що часом українські прізвища навмисно зросійщуються, щоб були записані «настоящим языком».

Так, зіпсовані, вони залишаються жити далі. Запишуть на російський манер «Аніщенко» замість Онищенко — і цей покруч тільки через суд можна змінити на справжнє українське прізвище. До речі, маніпуляції з буквами у паспорті давали змогу окремим політичним силам позбавляти людей права голосувати за нашого Президента під час останніх виборів. Запише той, хто складає списки виборців, прізвище Никончук (правильно!) як Нікончук — і справу зроблено.

...Наш герой Олег, з яким ми познайомилися на початку статті, смачне українське прізвище Сало таки змінив. На більш благозвучне — Вінницький.

Інна ЧЕРВІНЧУК

P.S.: До речі, прізвище автора цієї публікації теж колись записали неправильно — Червинчук. Довелося міняти свідоцтво про народження.

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

Середа, 18 травня 2005 p.