"Молодіжна газета Вінниччини" (м. Вінниця, Україна)

«Лідіє Петрівно, не вірте розповідям дітей, які, ставши студентами, відкрили бізнес на статках обманутих ними батьків».

«Шановна редакціє газети «33-й канал», оскільки я є ректором одного з найпопулярніших вузів міста, то вирішив написати відповідь на статтю «Невже двері вузів відкриті для тих, чиї батьки мають мішки «капусти»?» читачки Лідії Петрівни, яка була опублікована в газеті «МіГ» (№21).

Оскільки в статті сказано, що у вузі не дві екзаменаційні сесії на рік, а три, то навіть може здатися, що мова йде про очолюваний мною Вінницький національний технічний університет. А тому як ректор безпідставно обвинуваченого університету я не маю права не відгукнутись на цю публікацію.

Але перш ніж коментувати основні положення статті Лідії Петрівни, я спочатку розкажу про кілька історій, які мали місце у нашому університеті протягом останніх років.

Історія перша

Мені подали документи на відрахування студента-контрактника 4-го курсу, який протягом року не заплатив за навчання жодної копійки. Я підписав наказ про відрахування цього студента за невиконання умов контракту. А через кілька днів до мене на прийом прийшла обурена мати студента, яка в деканаті з’ясувала причину відрахування. Мати заявила мені, що вона дала сину усю суму, яку потрібно було внести за навчання. Син повідомив їй, що вніс їх у касу університету, але забув взяти квитанцію. Тож його безпідставно звинувачують у несплаті за навчання.

Я одразу ж звернув увагу матері на те, що її син не міг внести гроші в касу університету, оскільки усі контрактники розраховуються з вузом через відділення банку, яке розміщене в 2-му корпусі і з якого надходять гроші на рахунок університету безготівково. Оскільки мати довіряла словам сина абсолютно, то я попросив її зайти через тиждень, протягом якого ми з’ясуємо правду. Від хлопців, з якими цей студент проживав разом у гуртожитку, ми довідались, що він полюбляє грати в казино. І з грошима, які він отримав від батьків на оплату за навчання, у супроводі друзів по кімнаті хлопець теж пішов у казино і все програв. А матері розповів байку про те, що він їх вніс у касу.

Історія друга

Знову ж таки, відрахував я у березні студентку 1-го курсу за повний завал зимової екзаменаційної сесії та несплату другого внеску за навчання. Після цього, звичайно ж, в університеті з’явилась її мати. Вона повідомила, що гроші на оплату за навчання дочці дала вчасно, але додати на її прохання ще й на хабарі викладачам не мала змоги, а тому вважає, що викладачі наставили незадовільних оцінок саме за те, що та не мала чим їм проплатити. І знову мені довелося з’ясовувати правду. І ця правда виявилася такою: студентці дуже захотілось, щоб її в групі вважали дочкою «крутих» батьків. Тож, отримавши від матері гроші для оплати за навчання, вона повела усю групу в ресторан, що усією групою було цій матері підтверджено. На заняття вона не ходила, оскільки в гуртожиток поверталась пізно, а тому відсипалась під час занять. Тож і знань, щоб скласти іспити, не мала. А батькам розповідала, що їй не ставлять позитивних оцінок тому, що вона не дає хабарів.

Історія третя

Прийшов до мене на прийом якось батько одного зі студентів, який навчався на бюджетній формі, і повідомив, що, з розповідей його сина, у нас в університеті неможливо скласти жодного іспиту, не давши «на карман». Причому кожного наступного разу син все збільшував і збільшував суму, яка йому потрібна на хабарі викладачам.

Оскільки можливості батька обмежені, то, врешті-решт, він вирішив прийти до мене і попросити приборкати апетити викладачів. Але з’ясувалось, що цей студент дуже часто користувався платними сексуальними послугами дівчат. А щоб звільнити кімнату у гуртожитку на потрібний термін часу, цей студент давав гроші друзям по кімнаті. Дівчат заводив у гуртожиток під виглядом родичок або однокурсниць. Гроші ж на усі ці утіхи він тягнув із батька, годуючи його байками про необхідність давати хабарі. Справедливості заради відзначу, що вчився цей студент добре і усі свої оцінки отримував «автоматом» за результатами поточного успішного складання модулів. Після підтвердження цієї інформації і сусідами по гуртожитку, і одногрупниками батько вибачився переді мною і змусив своє дитя піти з нашого університету за власним бажанням.

Із наведених історій добре видно, що у студентському середовищі з’явилася сфера бізнесу, яка полягає у витягуванні грошей з батьків під приводом необхідності давати хабарі викладачам. І я запевняю Вас, шановна Лідіє Петрівно, що син Вашої сусідки по автобусу на Хмільник саме і є таким представником. А аргументи такі: ксерокопії у нашому вузі коштують не 2 гривні, а 20 копійок; у гуртожитку протягом 5 років навчання має право проживати кожен немісцевий студент, якщо він не влаштовує пиятики, бійки або не приводить на ніч повій. І, судячи зі всього, цей студент не має бажання навчатись систематично, оскільки йому доводиться за два тижні складати 6 екзаменів і 6 заліків».

З повагою, Б. МОКІН, ректор ВНТУ, академік АПНУ

Головна сторінка | Архiв | Форум

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк: №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк: №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк: №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк: №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк: №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11

Середа, 1 червня 2005 p.