Час — наш суддя, а ми — його підсудні.
Виносять вирок правда і життя,
А ми — лиш їхні діти нерозумні —
Ще прагнемо якогось майбуття...
Яке б життя було несправедливе
І скільки б в ньому не зустріла бід,
Та все одно, знаходжу в собі сили,
Щоб розтопити свій душевний біль.
Цей біль — любов до щастя покриває
І радість бачити прекрасне у житті.
Та я живу або лиш намагаюсь,
Щоб жити так, як треба, на землі.
І хай в житті зустріла перешкоди,
Нехай невдача в мене не одна,
Та вірю я — ще будуть перемоги
І я діждусь чудового ще дня.
Нехай поразка в мене не остання,
Нехай попереду ще тисячі такі,
Та були б сила і протистояння
Для того, щоб зіпнутися з землі.
Не побоюся я твого удару,
Моє життя, який наносиш ти,
Для того, щоб завжди зі мною в парі
Звучали струни болю й самоти.
Я відживу, я крила знов розправлю,
Зів'ялу, як траву, свою любов
Я скину з гір і полечу до раю,
А ту траву хай спалює... вогонь.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =