ВІННИЧАНИН МАКСИМ ШИЯН ПРИВІЗ З ПЕКІНА СРІБНУ МЕДАЛЬ ІЗ СВІТОВОЇ ОЛІМПІАДИ ПО БІОЛОГІЇ. До цього він став чемпіоном України. Хлопець отримуватиме Президентську стипендію та мріє про Нобелівську премію
Вінниччина — край розумних дітей. Доказом цьому є перемоги наших учнів не тільки на всеукраїнських турнірах, престижних конкурсах, навіть на всесвітніх олімпіадах з різних предметів — хімії, фізики, біології. Ще один юний вінничанин Максим Шиян (у вересні йому тільки виповниться 16) представляв Україну на Всесвітній олімпіаді з біології. З Пекіна, де відбувалась олімпіада, він привіз срібну нагороду, масу вражень і... рецепт качки по-пекінськи, чим він і поділився з нами.
– Біологією я почав захоплюватися ще у дитинстві. Спочатку, звичайно, хотів бути космонавтом, але ж це нереально. Зараз я вважаю, що біологія — це найвизначніша наука і всі інші науки працюють на неї. Можуть казати, що математика — це мистецтво, фізика — королева наук, але це все — біологічний апарат. Адже ми живемо, і для нас найголовніше — знати все про наше життя і захищати людство від хвороб. Дуже багато досягнень біології використовуються для покращення якості життя людей.
А з 8-го класу Максим почав ходити на олімпіади. І тут посипалися нагороди: 8-й та 9-й клас — перші місця на обласних олімпіадах з хімії та біології, в 10 класі — 1-ше з улюбленого предмету — біології, та другі — з хімії та інформатики.
– А як ти потрапив на Всесвітню олімпіаду?
– Я вже другий рік поспіль займаю перше місце на Всеукраїнській олімпіаді з біології. У цьому році у мене абсолютно перше місце. Потім проходив відбір. Він відбувався в Києві 10 днів на базі університету ім. Шевченка. З восьми учнів — 4-х дівчат та 4-х хлопців — потрібно було вибрати найкращих. І так вийшло, що у нас в цьому році була суто хлопчача команда, в яку ввійшло троє одинадцятикласників і я.
Олімпіада проходила з 10 по 17 липня в Пекіні. У ці дні туди з’їхались команди з 54 країн! Все відбувалося в два етапи — практичний тур, день відпочинку, теоретичний тур.
– Стільки країн-учасниць! Як ви спілкувалися?
– Офіційні мови олімпіади — російська та англійська. Звичайно, всі команди, які мали хоч якесь відношення до російської мови, говорили нею.
Одразу ми здружилися з командою Росії, з ними і проводили практично весь час. Також товаришували з командами Латвії, Литви, країн Прибалтики, з командою Польщі, але з ними в основному доводилося спілкуватися англійською. Також ми познайомилися з африканцями, в’єтнамцями. Але найкращі місця, звичайно, посіла команда Китаю — вони взяли чотири «золота». Але ми також непогано виступили — привезли дві «бронзи» та два «срібла».
– Знаю, олімпіадники доволі веселі люди. Як ви проводили дозвілля?
– Нам організовували вечірки. На одній з них кожна країна, за бажанням, співала свої національні пісні. Але співали хто на що здатен! Монголи танцювали та виконали щось з монгольської попси. Ми ж заспівали гімн січових стрільців: «Лента за лентою набої подавай...», просто він нам дуже подобається!
Їздили на Велику китайську стіну. Дуже важко туди було добиратися. Величезна висота, близько кілометра іти під гору. Дійшли не всі команди, приблизно десята частина. Наша досягла мети у повному складі. Ще нас возили у палац імператора. А країна дуже велика та гарна. Там прагнуть до комунізму, повсюди там червоні лозунги. На політичну тематику нам там заборонили розмовляти з іншими командами. Але ми все одно говорили тільки про політику — це те, що цікаво.
– Що запам’яталося найбільше?
– Ми куштували національну страву. Це, звичайно, качка по-пекінськи — їжа самого імператора. Нам показували, як вона готується. Це приблизно те саме, що наша курка-гріль. Потім качку нарізають тоненькими шматочками, кладуть на спеціальний млинець та поливають гострим соусом, посипають цибулею і потім усе це завертають. Нагадує наші налисники, доволі смачно. А ще ми їли паличками. Там, звичайно, були ложки та вилки, але ми вирішили не іти легким шляхом та одразу навчитися їсти ними. На другий раз проблем вже не було, їсти паличками виявилося зручно!
– Ти перейшов у 11-й клас. Куди збираєшся вступати після закінчення школи?
– Я вже отримав два запрошення — до університету ім. Шевченка та до нашого «меду». Але збираюся вступати «до Шевченка» на біологічний факультет. Завдяки своїй перемозі буду отримувати Президентську стипендію.
Максим ще захоплюється музикою і вчиться грати на гітарі. Не виключає, що його кар’єра буде пов’язана саме з цим інструментом, адже музика та наука невід’ємні, вважає він. А ще молодий біолог мріє отримати Нобелівську премію. — Для здійснення цієї мрії потрібно багато працювати, — переконаний Максим. — А більш реальна мрія — це щоб були такі умови, аби я міг працювати саме на нашу країну, не виїжджати куди-небудь за кордон, де побільше платять. Щоб і в Україні я міг займатися наукою та прогодувати свою родину.
Що ж, залишається побажати не лише Максиму, а й усій країні здійснення його мрій.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
