Владо міста!.. Спасибі за зіпсоване перше вересня... Може, діти наших керівників і помились у облаштованих бойлерами квартирах гарячою водою, та ось переважна більшість школярів, студентів та їхніх батьків перед 1-м вересня приймала холодний душ...

У ці вихідні у Руслани та Сергія було багато роботи. На їхню «Поляну щастя» молодята та їхні гості приїздили кожних півгодини — пройти через першу «перешкоду», покататися на гойдалці, випити шампанського, вдарити у дзвін, повісити на дерево пляшки та просто добре провести час.

Весілля в одному із сіл віддалених районів Вінниччини починалось, як у всіх. Після розпису молоді сіли у машину, поїхали прокататись по гарних місцях району. Після обіду приїхали до рідного села, де в одному із барів на них чекав святковий стіл. Буквально кілька годин, проведених за цим столом, визначили хід подальших подій.

Коли я прийшла на інтерв’ю, Діма поставив дві умови — не називати його справжнє ім’я та не показувати його обличчя. Він родом з Туркменистану, країни, де відмінили усі публічні бібліотеки, крім столиці, закрили всі лікарні та на честь дітей їхнього керівника назвали дні тижня, а місяці — в честь жінок його сім’ї.

«Може, ця інформація комусь допоможе легше пережити перші студентські неприємності, а, може, трохи змінить у кращий бік нелюдську систему виховання і навчання наших дітей. Далі ідуть спогади моєї дитини:

І яких курйозів тільки не буває у нашому житті. Самі того не бажаючи, ми потрапляємо у кумедні ситуації. Нещодавно зустріла знайому з яскраво нафарбованими губами. Коли вона йшла по вулиці, спочатку було видно губи, а потім дівчину. При розмові виявилось, що родичі з-за кордону привезли Оксані подарунок — фірмову помаду.

Свято першого дзвоника зібрало на подвір'ях вінницьких шкіл тисячі учнів. Майже 13 тисяч першокласників сядуть за парти вперше. Для них цей день особливий, адже вони вступають у нову шкільну сім'ю, в якій будуть виховуватись 12 років.

«В лет тринадцать-четырнадцать, когда все в жизни воспринимается с юношеским максимализмом, девственность — это та вещь, от которой побыстрее стремятся избавиться. Может быть, не все, но, по крайней мере, половина девочек. Очень жаль, но это факт, который, безусловно, шокирует.

Часто у нашому житті ми робимо боляче тим людям, яких любимо. Списуємо це на обставини, які нібито так склалися, і чекаємо від ображених пробачення наших жахливих вчинків. Адже ті, хто нас люблять, не можуть не пробачити, бо вони нас люблять. А, може, не варто пробачати?

«Сьогодні я повернулась у рідне місто. До нестями захотілось на човновій станції взяти човен і повторити цю подорож по Бугу. Таку ж, як 15 років тому. Так я попрощалась із своїм першим коханням. Тоді веслував ти і завіз мене в сокровенне місце. Там росло море водяних білих лілій, з яких ти подарував мені букет... Це були мої перші квіти кохання і перша безумна любов, яку я як однолюбка впродовж всього життя вирубувала з серця — болісно, безжалісно і... малорезультатно.

«Підпишіть», — молода дівчина невпевнено протягнула лікарю цілу купу паперів — аналізи, результати УЗД-обстеження, консультативні огляди лікарів. А головне — діагноз акушера-гінеколога: вагітність 8-10 тижнів та заяву — дозволити їй, мешканці іншого району, зробити аборт.

- Народилася я у нормальній родині, жили, як усі, та коли мені виповнилося три роки, у житті моєї матері з’явився інший. Місяць вона розривалася між родиною і ним, а потім просто зібрала речі і поїхала геть.

Нещодавно кілька сіл Жмеринського району сколихнули нахабні напади на одиноких пенсіонерок. Подібні пограбування стались протягом 4-х днів у селах Кацмазів, Чернятині та сусідній Токарівці.

«15-летней дочки не было дома. Мама заглянула в ее комнату и с замиранием сердца заметила письмо, оставленное дочкой на постели и адресованное ей. Трясущимися руками женщина взяла письмо и прочитала следующее...

«Коли у мене не залишилось в душі жодних почуттів, я вирішила розповісти свою історію. Можливо, комусь вона допоможе не зробити невірний крок.

«Здравствуй, уважаемая редакция «МиГ». Прошу не обращать внимания на ошибки и напечатать или переслать мое письмо девчонке, которая писала статью 13.07.05 «Я каждый день испытываю это чувство — быть изгоем».

«У нашому житті з'являється все більше речей, які ламають стереотипи. Вважається, що нема нічого простішого, ніж просто наливати спиртні напої у склянки.

«Мене до глибини душі схвилювала історія Ані Ворони («МіГ» №18 від 24 серпня 2005 р.). Як я розумію образу цієї дівчини, яка з 5 років весь вільний час, всі веселі дитячі літа віддала виснажливим тренуванням і не менш важким виступам на змаганнях зі стрибків на акробатичній доріжці.

Як завжди, цей «бус» їхав з Італії у Вінницю з посилками, які заробітчани передавали своїм рідним. Зрозуміло, що напередодні Нового року вони були особливими. Кожній мамі, батькові чи доньці хотілося компенсувати свою відсутність перед рідними, зробити їм приємний матеріальний сюрприз. А тому передачі були вагомими...

«Здравствуй, уважаемый «МиГ»! Люблю его сил ьнее жизни, а он... Он тоже любит меня, только по-своему. Ему не хватает иногда адреналина в наших отношениях. И тогда он делает мне больно, как морально, так и физически. Ему хорошо, у него появляется настроение, ему нравится смотреть, как мне больно, и просить прощения. А я прощаю, не сразу, но прощаю. Просто не могу иначе. Иногда мне кажется, что я его ненавижу, но я очень быстро отхожу от обид. Только в душе ведь все остается, его не стереть. Не раз он насильно «дарил мне свою любовь», и той же ночью я спросонья, по привычке, мазалась к нему, а потом резко все вспоминала. Он говорит так много гадких и ласковых слов. А я все верю в перемену в нем. Как-то неделю не виделись — сходила с ума, ночи напролет мечтала хотя бы прикоснуться к нему.

Ринат Ахметов разом із дружиною Лілією й синами-школярами Алмиром і Дамиром, як звичайно, відпочиває в Монако. Про це український бізнесмен, майно якого оцінюють у $2,4 млрд., розповів в інтерв’ю американському виданню «The Wall Street Journal». Ахметов уже більше місяця перебуває за кордоном і тому не зміг з’явитися у Генпрокуратуру, куди його запрошували для з’ясування декількох питань.

Половина гри уже позаду, але навіть зараз ще не пізно приєднатись до її учасників, адже відрив лідерів не такий вже й великий.

Ще не так давно, а саме два роки тому, цей привабливий юнак переміг у телепроекті «Шанс». Але за цей час він встиг взяти участь у фестивалі молодих виконавців «Нова хвиля-2004», зняти кліп, випустити дебютний альбом та заспівати на одній сцені з такими зірками як Йосиф Кобзон, Лайма Вайкуле, Таїсія Повалій, Микола Басков, Ірина Білик, Павло Зібров та іншими. Минулого місяця він повернувся з Франції, де брав участь у зйомках телепрограми «Ігри патріотів», який стартуватиме на телеканалі «Інтер» у вересні. Ми вирішили поспілкуватись з Віталієм та розпитати про подробиці.

За підсумками голосування вболівальників футболу, які голосували в Інтернеті, визначено, що форвард італійського «Мілану» і збірної України Андрій Шевченко став кращим футболістом планети.

На вінницьку арену шоу-бізнесу виходить молодь. На щорічному всеукраїнському конкурсі у Івано-Франківську вінницьке тріо виграло гран-прі. Конкурс називається «Захід двадцять першого століття», в ньому бере участь молодь, котра співає українською. Деякий час центральній області не вдавалося привезти будь-яку винагороду з заходу.

8-річна Юля Потапова, учениця школи №22, нещодавно побувала на своєму другому в житті фестивалі — «Азовські вітрила». І, незважаючи на те, що у дівчинки не так багато досвіду, вона посіла 3 місце серед 15 конкурсантів у своїй віковій категорії!

Головна сторінка | Про нас | Price-list | Архiв | Форум | English