Середа, 2 листопада 2005 p.

"ДІВЧАТА, У МЕНЕ ЩЕ СТІЛЬКИ ПРОБЛЕМ, ОКРІМ ЦЬОГО", - таке почули медпрацівники від матері покинутої недоношеної дитини

Цю 32-річну жінку разом із її першою та єдиною новонародженою донечкою привезли із Шаргорода у відділення недоношених дитячої обласної лікарні. Лікарі почали виходжувати дитя, яке потребувало лікування та турботи. Але вже через два дні матір дівчинки послалась на невикопану на городі картоплю. І зникла.

– Ми навіть не можемо сказати, як звуть дитинку, — розповідає Олена Кондратюк, лікар-неонатолог відділення недоношених дитячої обласної лікарні. — Бо зазвичай медсестрички називають своїх «вихованців», вже коли відомо, що мати відмовилась від дитини. А тут відмови немає, але й матері також немає. Всі говорять на дівчинку лагідними словами: «пусічка», «малюнька». Вона ж така славна. Нехай вона буде Вікторією, переможницею. Бо народилась всього на 26-му тижні вагітності, у важкому стані, із вагою 950 г. Матір залишила наше відділення одразу на другий день, сказала, що їде додому копати картоплю. Мовляв, дитина маленька, квола, а в неї є чим займатись. Більше ми її не бачили. Це був серпень. Наші колеги із Шаргородської районної лікарні їздили до неї, і, як виявилось, ніякого городу у неї немає. Як стало відомо, матір дитини добре матеріально забезпечена. Має в Шаргороді торгову точку. Щоправда, два рази вона дзвонила у відділення, питала, чи жива дитина. Нас, в свою чергу, обурювало, чому вона не навідує дитину, вона ж посилалась на свій поганий стан здоров’я та зайнятість у справах. Вистачило буквально 3 хвилин розмови із нею: «Дівчата, у мене тут, окрім цього, стільки проблем!».

Ми виконали свій обов’язок: наші медсестри навчили дитинку смоктати, бо спершу її годували лише через зонд. Та й тепер вони все роблять за живу-здорову матір: носять на руках, годують, оточили турботою. Медикаменти, памперси — все це лягло на наші плечі. Хоча, наскільки ми зрозуміли, матір дівчинки вже отримала допомогу на дитину. Але жодної копійки ми від неї не побачили. Мабуть, ці гроші прокручуються на торговій точці.

Медперсонал відділення лише руками розводить. Вплинути на матір, щоб вона зацікавилась своєю донькою, ніхто не може.

Як складеться доля цієї крихітки, яка так боролась за життя? Адже коли дитинка набере потрібну вагу — її будуть виписувати. Куди: знову у лікарню чи в батьківський дім? Може, матір, у якої вона первісток, схаменеться і приїде за нею. Оченята маленької так і говорили: «Мамо, ти не забула, що мені скоро виповниться аж три місяці?! Я, певно, пробачу тобі їх...»

Марина ПУЗДРЕНКО

Головна сторінка | Архiв | Форум

---

21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
E-mail: chanel33@vinnitsa.com

АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 14

---

Украинская баннерная сеть

Архив
д а й д ж е с т а

since 1.08.2001

since 3.06.2004

---

286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

E-mail: chanel33@vinnitsa.com