ІЗ 95 НАРКОМАНІВ ГАЙСИНА 52 ВЖЕ ВІЛ-ІНФІКОВАНІ І ХВОРІ НА СНІД. ЩОБ ОТРИМАТИ "ДОЗУ", ДІМА КОВТАВ МЕТАЛЕВІ ГАЧКИ. Першого разу - три, а другого - 21 (!)
... До наркотиків Діма пристрастився у 10-річному віці, коли його сім’я проживала у Казахстані. «Досвід» перейняв від старшого брата. Той ходив у «загранку» і, очевидно, привіз згубну звичку звідтіля. Вже в 11 років протягом 3-х місяців Діма лікувався від наркоманії у психіатричній лікарні. Рятуючи сина, мама вирішила змінити обстановку, і сім’я переїхала у село Гайсинського району, на її батьківщину. Однак Діма не лише не припинив вживати наркотики, але й потихеньку «підсаджував» на голку своїх ровесників.
Спершу, аби купити наркотики, хлопець виносив з дому цінні речі. А потім «переключився» на крадіжки. У 16-річному віці під час пограбування кіоску піймався «на гарячому». Суд, колонія суворого режиму... Але усе це його не хвилювало. Йому потрібна була «ДОЗА». За неї він ладен був душу продати. Тільки де ж взяти наркотики у колонії? І тоді – еврика! Діма навмисне ... ковтає 3 металевих гачки з ліжка. Таким чином він спричинив для себе операцію, бо знав, що до і після неї людині дають наркотик.
«Трюк» вдався такою ціною! Але наркотик вже був диктатором. Тож через якийсь час Діма вирішив повторити все знову. Певно, «ломка» була настільки нестерпною, що він ковтнув одразу аж 21 металевий гачок. Щоправда, цього разу лікарі «вирахували» його хитрість і повторну операцію робили вже без застосування наркотичних засобів...
Цю історію розповів нашому кореспонденту нарколог Гайсинського району Борис Могила. За його словами, проблема наркоманії виникла після того, як почав діяти сухий закон.
– У 1995 році, — каже Борис Лукич, — на обліку у нашому районі було лише два наркомани, один з яких – медичний працівник. До речі, він помер, навіть не доживши до 30 років. Після цього випадку ми почали дуже активно працювати над виявленням наркоманії. І якщо інші лікарі намагалися приховати сумну статистику, то я з самого початку зайняв таку позицію, щоб показувати реальну картину, що допомагало б відпрацьовувати механізми боротьби з цим злом з точки зору взаємодії медицини з правоохоронними органами та громадськістю. І якщо у Ладижині, який «славиться» наркоманією на всю область, реєстрували поодинокі випадки, то у нас рахунок вже йшов на десятки. На сьогодні ми маємо 95 наркоманів на обліку, які переважно вживають ін’єкційний опій (витяжку з макової соломки), і лише кілька осіб, що вживають коноплю. На щастя, нами не виявлені підлітки-наркомани.
– Як можуть відрізняти реальні цифри від офіційних?
– Якщо оцих 95 помножити на 5, то буде більш достовірна картина. Хоча деякі джерела кажуть, що треба множити на 10. Щороку ми виявляємо до 20-ти «новачків».
– А як ви їх шукаєте?
– Як правило, до нас їх приводять правоохоронці. Інколи – батьки. І ще рідше — вони приходять самі. Це ціла проблема. Адже у Гайсині торік були конкретні випадки, коли, фабрикуючи, правоохоронці незаконно порушували кримінальні справи проти наркозалежних.
Так, Василеві Н., зараз він у тюрмі, підкинули пістолет. Івану Х. підкинули патрони і наркотики. Причому припустилися помилки – підкинули наркотики, яких він не вживає. Мали б знати, що який наркоман варить «ширку», то ніколи не буде курити коноплю; вона на нього просто не діє... Але це тема іншої розмови.
– Наскільки відповідає дійсності статистика, що 20% наркоманів ВІЛ-інфіковані?
– Якщо говорити безпосередньо за Гайсинський район, із 95 наркоманів 52 – ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД. Тобто, це навіть більше 50%.
– Чи є у Гайсині сім’ї наркоманів?
– На сьогодні – немає. Але декілька років тому була одна сім’я, якщо можна так назвати жінку, котра жила із співмешканцем. Жінка вживала наркотики, а чоловік зловживав алкоголем. Так ось ця жінка завагітніла і, оскільки під час вагітності вона не припиняла вживати наркотики, дитя народилося вагою 1200 г з явними ознаками наркоманії. Дитина була дуже неспокійною, з темною, як у африканців, шкірою. Заспокоїти її вдавалося лише після введення дози. Звичайно, ця дитина померла.
– Як реально можна боротися з поширенням наркоманії?
– Це дуже непросто. Адже тут є проблема анонімності. Був період, коли ми співпрацювали з вінницькою громадською організацією «Сталість», розповсюджуючи безкоштовно серед наркоманів шприци, запобіжні засоби, серветки. Тоді ця категорія людей сама йшла до нас. Я міг попросити, щоб вони пройшли обстеження на ВІЛ. Сьогодні цього, на жаль, немає.
– Який віковий ценз наркоманів у Гайсині?
– Офіційно нами не виявлено підлітків, і це радує. А найстаршому наркоману Гайсина – 35. Довше вони не живуть. От і Діма, про якого йшлося вище... Вийшовши з колонії, він продовжував вживати наркотики. Але якось він зайшов до мене в кабінет, я аж не впізнав його: охайно одягнений, поголений. З ним – симпатична дівчина. «Все, — каже, — зав’язую. Одружуюся, хочу жити по-людськи». Та це виявилося непросто: любов до наркотиків виявилася сильнішою. Молода дружина з дитям кинула Діму, а він... Його дедалі глибше засмоктувала трясовина. Він деградував вже до такої межі, що почав знущатися з рідної матері. Бідолашна навіть приходила якось до мене як до депутата, просила матеріальної допомоги, бо синок усе, що можна було, вже виніс з хати, і вона не мала навіть за що купити вугілля на зиму. Тоді ми направили його на 3 місяці на примусове лікування, але воно не дало ніякого результату. Оце недавно я почув, що його не стало: повісився.
...У кожної людини є вибір. Діма сам вибрав собі шлях. Шлях ейфорії, нірвани і... страшного падіння. Який шлях виберете ви – залежить від вас.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
