ЗА ДЗВІНОК МОБІЛЬНОГО НА ПАРАХ ВИКЛАДАЧКА ОБІЗВАЛА СТУДЕНТКУ. За це та вимагає у неї моральну компенсацію...
Судовими позовами сьогодні не здивуєш нікого. Люди судяться за межі, за порушення авторських прав, за образу честі, гідності та ділової репутації... Але щоб студентка вимагала відшкодування моральних збитків за приниження – про таке чути не доводилося. Принаймні, у Вінниці.
– Усе сталося через... мобільник, – розповіла Світлана (враховуючи неординарність ситуації, не називаємо імені дівчини та вуз, де вона навчається). – У нас за розкладом була пара з психології. Зазвичай, на парах я перемикала телефон у віброрежим. А цього разу, як на зло, забула. І треба ж такому статися, що під час лекції несподівано на всю аудиторію він задзвонив! Я, звісно, кинулася мерщій його вимикати, як раптом з кафедри пролунав голос викладачки: «Що, кавалери спокою не дають? Ви бачили таку п......ку?»
Мене як хто помиями обілляв. За що? До горла підступив клубок, на очі навернулися сльози. А викладачка «завелася» не на жарт. Образи сипалися одна дошкульніша іншої. Авжеж, психолог (!), знає найвразливіші людські місця. Зрештою, я не витримала тієї наруги і вибігла з аудиторії.
Вдома розповіла про те, що сталося, батькам. Їх обуренню не було меж. «Не дай Бог потрапити колись на прийом до такого психолога, – сказав батько, – вона ж скалічить чиєсь життя! Та їй із скотиною працювати не можна, бо вона хоч і мовчить, але підсвідомо відчуває, яка це людина». Мама взагалі зібралася, було, іти до ректора. Бо ж дзвінок мобільного – ще не привід, аби принижувати людську гідність у присутності студентів кількох груп.
– Порадьте, – просила Світлана, – як краще вийти із ситуації? Вдома мене завжди вчили прощати іншим. Але якщо «не поставити на місце» цю викладачку, то що буде завтра? Між іншим, про її, м’яко кажучи, не завжди коректне ставлення до студентів розповідають і на інших факультетах. Але ж викладач повинен завжди контролювати себе, бути, у першу чергу, дипломатом і перш, ніж казати щось, добре думати. Слово ж – не горобець...
...Так, слово – могутній інструмент. Інколи воно має здатність вбивати. Не так давно після образливого слова учительки під час уроку повісився семикласник. У посмертній записці, яку він почепив на гілку дерева, на котрому скоїв самогубство, було написано: «Спасибі О.М.» «О.М.» – ініціали учительки.
На щастя, Світлана виявилася більш загартованою і відреагувала на образу по-іншому.
Наразі однокурсники дівчини, які були присутні під час інциденту, написали колективну скаргу на ім’я ректора університету з вимогою відсторонити «невиховану» викладачку від викладання у них на курсі. Поведінку пані психолога розглядали на раді факультету. Кажуть, подіяло. «На килимі» у ректорському кабінеті викладачка пообіцяла, що подібне більше не повториться. Хочеться вірити. Хоча, хто знає? Коли диктатура та зневага до інших у людській природі – виправити це практично неможливо.
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
