«Молодіжна газета Вінниччини» (Україна, м. Вінниця). Logo - 16 kb
43 тисяч примірників через  тиждень, 8 сторiнок А3
+380 432 515-226, 515-222, 55-41-50
  11.01.2006
























  • Середа, 11 січня 2006 p.

    "ПОЧЕМУ ВЫ РАЗГОВАРИВАЕТЕ НА НАШЕМ (РУССКОМ) ЯЗЫКЕ, ЕСЛИ У ВАС ЕСТЬ СВОЙ?"


    ПОШУК:     

    «Ось і знову розпочався новий передвиборний марафон. Але ми вже звикли до того, що в нас усе, не як у людей. Для прикладу візьмемо держави Європи. Там вибори асоціюються із надіями громадян на краще життя, розвитком економіки і процвітанням країни. У нас чомусь навпаки. Адже саме зараз, у відносно мирний час (я не маю на увазі події в Іраку, Чечні та Ізраїлі) постає питання бути чи не бути українській нації як такій. І парадоксально, що саме нові парламентарії мають вирішувати це питання.

    До виборів залишилося трохи більше двох місяців, а з екранів телеканалів та радіоефіру лунає рекламний ролик одного із кандидатів, котрий знаходиться у «конструктивній опозиції до існуючої влади» — який обіцяє, якщо оберуть його, то російська стане другою державною мовою, і пояснює це як крок братання зі східними та західними європейськими країнами.

    Я не маю нічого проти людей, які спілкуються російською мовою (це їхнє законне право). Але чому ж тоді ми не зробимо другою державною мовою англійську, німецьку чи французьку? Адже західні сусіди можуть «образитися», що зі Сходом ми «наводимо дружні мости», а їх – ігноруємо. Та річ не в тім. Просто таке «наведення мостів» несе в собі не зближення, а знищення української мови, а відтак й українського народу.

    Я не розумію, як ТАКЕ (іншого слова знайти не можу) взагалі транслюють в ефірі теле– і радіопередач. Адже це – неприхована загроза для української мови та культури.

    Куди дивиться наша теперішня влада, що люди, які минулого року проголошували створення Автономної Донбаської Республіки, замість того, щоб відповідати за це перед законом, не лише спокійнісінько живуть, а й намагаються пробратись до Верховної Ради?

    Два роки тому я відпочивала в Криму разом із підлітками з Москви та Петербурга. Спілкувалися ми російською, бо української вони не розуміють. Один хлопчина поставив мені запитання, на яке я й досі не можу відповісти: «Почему вы разговариваете на нашем (русском) языке, если у вас есть свой? Вы же поэтому и называетесь украинцами».

    Сотні років наші пращури боролися, віддаючи свої життя за існування мови калинової і пісні солов’їної. Ні польсько-литовські князі, ні десятки циркулярів і заборон російського царату, ні більшовицька влада, ні війни, ні голодомори – ніщо не знищило український народ, українську мову. А зараз — 15 років здобуття такої омріяної, омитої кров’ю наших предків незалежності — Україна може зникнути з лиця землі.

    Запровадження російської як другої мови призведе до остаточного витіснення нею української державної мови, понад 50% усієї поліграфічної продукції, що видається в Україні – російськомовна.

    Як ми зможемо називати себе українцями, розмовляючи російською? Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття». Втративши мову, ми втратимо самі себе. Україна безслідно розчиниться у культурі нашого східного сусіда. Зникнемо, неначе Атлантида у морській безодні.

    Нам має бути соромно за нахабну байдужість, яка дозволила ділити нас на Схід і Захід, Північ і Південь.

    Україна – найбагатша держава за кількістю природних ресурсів. У ній живе найпрацьовитіший і найталановитіший народ. Ми маємо бути першими у світі. Потрібно лише у це повірити і впевнено крокувати до своєї мети.

    Сотні років нас силою переконували у протилежному. Зараз це продовжують робити, але вже іншими засобами.

    «Мова – це доля нашого народу, – писав Олесь Гончар, – і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її». Тому не будьмо байдужими до майбутнього своєї країни. Адже це – наш дім. Ми тут живемо. Тут житимуть і наші нащадки – продовжувачі славного українського роду!»

    Любов ШЕВЧУК


    21021, м. Вінниця, просп. Космонавтів, 23
    Тел. +380 432 515-226, 43-57-88
    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    АРХІВ "Молодіжної газети Вінниччини": 2004 рiк:   №№ 16, 19, 21, 23, 24, 25, 2005 рiк:   №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 2006 рiк:   №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23, 25 2007 рiк:   №№ 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24, 25 2008 рiк:   №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 11


      Украинские 100x100 
    аборт, мини аборт, контрацепция,

    Украинская баннерная сеть

    СЕДМИЦА - Православные новости за неделю
    Архив
    д а й д ж е с т а
    Вінницька і Могилів-Подільська єпархія Української Православної Церкви

    since 1.08.2001


    since 3.06.2004

    286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718

    E-mail: chanel33@vinnitsa.com

    Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
    Виходить українською та російською мовами.
    Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
    Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
    При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
    Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =