| |||
Архив д а й д ж е с т а
E-mail: chanel33@vinnitsa.com Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД. Виходить українською та російською мовами. Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора. Правове обслуговування - Світлана Чернюк. При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове. Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 = |
ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ АНСАМБЛЬ ДЗВОНАРІВ ВІДКРИТО ПРИ ШАРГОРОДСЬКОМУ ЧОЛОВІЧОМУ МОНАСТИРІ
«Добридень, дорога редакціє! Пишу вам ось чому. Моя мама працює лаборантом у одному із університетів міста. Має вищу освіту, працює вона дуже сумлінно, має подяки, але зарплата у неї дуже маленька.
Але цьогорічним випускникам влада зробила подарунок. 31 грудня 2005 року Кабінетом Міністрів України була видана постанова про запровадження зовнішнього тестування випускників середніх загальноосвітніх навчальних закладів та створення українського і регіональних центрів зовнішнього тестування. Один із таких центрів буде і у Вінниці.
«Свого часу двоє студентів одного з вінницьких вузів відібрали у 17-річного учня коледжу і його товариша мобільні телефони.
«Школу заміновано!» Такий дзвінок пролунав у ліцеї №7 2-го лютого близько 18.30. Саме у цей день в школі запланували батьківські збори. Але вони так і не відбулися. Зірвали уроки і в 15 класах другої зміни. Усіх, хто був у приміщенні школи — батьків, вчителів, дітей — евакуювали. Усього близько 300 чоловік. На місце події прибули оперативні служби: «швидка», 2 підрозділи МНС, міліція, газова служба, кінологи. Перевірка на наявність вибухівки тривала півгодини. Але нічого не знайшли...
Великий резонанс викликав опублікований у газеті лист від обурених родичів однієї із учасниць предметної олімпіади. Нагадаємо, що, на думку бабусі та батьків цієї учениці, олімпіада була не зовсім об’єктивною. У минулому номері ми публікували і інший лист — учасниці та переможниці цієї олімпіади, яка вважає, що олімпіада була дуже важкою, але об’єктивною. В цьому номері вирішили сказати своє слово члени оргкомітету, апеляційної комісії та журі. Пропонуємо вам їхню точку зору.
Аборти... Дітовбивство... Як багато їх у нашому світі. Чому ми свідомо вбиваємо наших кровинок, нашу націю? Чи запитували ви коли-небудь у жінки, чому вона зважується на такий крок?..
Молодій парі, яка, здавалося б, жила нормальним життям, ставлять діагноз: ВІЛ-інфіковані. І все це відбувається якраз тоді, коли Ксенія та Артем після невдалих шлюбів знайшли своє щастя разом.
«Шановна редакціє! Хочу розповісти через вашу газету, як виховують молоде покоління в одній із шкіл нашої області.
Здається, ще зовсім недавно вважалося, що найміцніші сім'ї — студентські. Власне, покоління «шестидесятників» цього не заперечуватиме. Та й сьогодні підростає покоління 90-х, чиї батьки познайомилися та одружилися, навчаючись у вузах.
«Чому ми, дівчата, стаємо зовсім іншими, коли до нас приходить кохання? Ми не можемо ні працювати, ні вчитися, якщо він не подзвонив. Кидаємо усі найважливіші справи і біжимо на зустріч до нього.
«Здрастуй, «МіГ»! Пишу вперше, але дуже сподіваюся, що газета допоможе мені поставити все на свої місця. «Молодіжку» дуже любить моя подруга, на це я і розраховую.
"Одного разу ми з подругою гуляли по місту. В той вечір біля нас зупинилася іномарка. У ній були два молодих чоловіки, знайомі моєї подружки. Вони запропонували нам покататися по місту.
Цьогорічне Різдво у Шаргородському Свято-Миколаївському чоловічому монастирі було по-особливому урочистим. Вперше за багато років у стінах тамтешнього храму піснеспіви виконувалися під акомпанемент ансамблю юних дзвонарів. На теренах України – це єдиний такий ансамбль.
Всі ми розуміємо, що на розділення до класів людей, в першу чергу, впливають батьки, а точніше, їх виховання. Потім уже соціальна сфера, суспільство та їх вплив на дитину, яка плавно переходить з дитсадка у школу. І завершальним етапом для дитини стає вищий учбовий заклад. Чого ж ми так кричимо про класи, якщо з ясельних груп ділимо малюків на «мажорів» і простих дітей?!
«Пишу листа у вашу газету, тому що її всi у Вінниці читають. Можливо, вона потрапить до рук тiй жiнцi, яка зустрiчається з моїм батьком.
Ксенія Жорноклей вже шість років живе у Франції. Вона навчається на четвертому курсі одного із театральних вузів. Непросто довелось дівчині далеко від батьків та в іншій державі утверджувати себе. А саме тому для багатьох вінничан буде цікаво знати, як зсередини бачить ставлення до України їхня землячка.
Мені та моїм однокурсникам, а особливо одногрупникам, доля подарувала на цілих чотири роки можливість спілкуватися з надзвичайною людиною, викладачем суспільних дисциплін і куратором моєї групи «Б» — Галиною Анатоліївною Лавриненко.
Багатьох випускників шкіл та технікумів цікавлять правила вступу до вузів Міністерства внутрішніх справ. Саме тому ми попросили працівників сектора по роботі з персоналом Вінницького МВ УМВС пояснити, як це зробити.
«У минулому номері ми публікували дискусійний лист батька, який обурювався тим, що в училищі збирали гроші, тому що у вихователя померла мати. Ми знали, що цей лист викличе неоднозначний резонанс.
Відтепер учні Вінницької СЗОШ №1 будуть більш обізнаними. Адже 31 січня у ній відкрили 2-й комп’ютерний клас. Перший існує вже 2 роки, але комп’ютерів, які у ньому є, не вистачає на 2034 школярів, які навчаються у школі.
«На перший погляд, повсякденне питання, але воно варте уваги. Адже на кухнях гуртожитків не завжди всі студенти встигають приготувати собі сніданки чи обіди, а тим паче студенти, які навчаються з ранку до смерканку. Не кожен студент може дозволити собі ресторан в матеріальному плані. Раніше з таких ситуацій легко можна було вийти, відвідавши студентську їдальню, де, як ми звикли думати, можна поїсти швидко, дешево і смачно.
Каток... Як багато можна сказати цим одним словом: падіння, адже не всі вміють гарно кататись, захоплююча гра у хокей, де відчуваєш себе справжнім професіоналом, замерзлі носики, бо зима у нас цього року люта, оригінальні візерунки на льоду, що нагадують справжній художній витвір мистецтва. Все це відбувається на катку. Отож, ми з фотокореспондентом вирішили відчути це на собі, тому пішли на місце подій.
«Вже понад сім років дружили дві дівчинки. Їх обох звуть Юлями. Та в їх іменах є деяка різниця: одну хрестили Юліаною, а іншу – Юлією. Ще будучи малими, вони намагались бути схожими: купували однакові або схожі речі і т. ін. Та з віком прагнули все більше відрізнятись одна від одної.
«Про одного викладача з філософії нашого університету я вже давно чула багато цікавих історій. Старшокурсниці по секрету розповідали, що викладач-холостяк великий шанувальник дівчат. Прямо на уроках він підсідав до своїх симпатій і на вушко говорив різні непристойності.
Мінус двадцять п’ять градусів морозу не завадили 70 вінницьким красуням прийти на відбір головного конкурсу краси «Королева Вінниці-2006». Кожен із членів журі обирав дівчат за власним смаком, і жодна з них не залишилась без їхніх симпатій. Адже серед вінничанок були худі та товстенькі, танцюристки і економістки, красиві та харизматичні, високі та навіть занадто низькі.
Перш, ніж потрапити на перший українсько-словацький фестиваль «Мажор», який проходив у словацькому місті Стара Любовна, учасники вокального ансамблю «Зорепад» пройшли відбір на двох фестивалях. Обидва – «Золота лелека» та «Весняні ластівки»– проходили у Києві.
На адресу редакції надійшло надзвичайно багато освідчень у коханні від наших читачів. Сьогодні ми друкуємо ті, що надійшли першими. Ви можете почитати їх, а може, навіть серед них найти освідчення, написане для вас
Украинская баннерная сеть |