СКІЛЬКИ КИШЕНЬКОВИХ ГРОШЕЙ ПОТРІБНО ДИТИНІ? Як засвідчило опитування, учням молодших класів на день вистачає гривні, старшокласникам потрібно 5-10 грн., студентам - від 20-ти
Хтось сказав, що гроші — це відчеканена свобода. Певною мірою, так воно і є. А як розуміють поняття цієї свободи наші діти? Вірніше, яка її ціна? Це ми і спробували з'ясувати у юних вінничан.
Більшість з них навіть не здогадується, що їхні однолітки за кордоном мають закріплене законодавством право на кишенькові гроші. У Німеччині, скажімо, їх сума залежить від віку дитини. Наприклад, шестирічний малюк має повне право отримати до 50 центів на тиждень, а 13-річний підліток — до 30 євро. При цьому злісна невиплата дітям кишенькових грошей карається штрафом. Якщо діти поскаржаться на «безвідповідальних» батьків, ті змушені будуть заплатити кругленьку суму до міського бюджету.
У нас ситуація інша. І все ж нашим дітям також потрібні певні кошти. Тож питання, які ми їм ставили, звучали так: для чого вам потрібні кишенькові гроші і яка сума?
Юля, учениця 10-го класу, школа-ліцей №7: «У будні гривень 5 на день, а на вихідні — від 10-ти. Зазвичай купую щось, щоб перекусити на перерві. Що залишається — відкладаю для поповнення рахунку на мобільник. А на вихідні я з подругами люблю посидіти у кафе або ось зараз покататися на катку чи сходити на дискотеку».
Олексій, назвався студентом столичного вузу, фотографуватися відмовився: «Кишенькові гроші? А це, якщо хочете, комерційна таємниця! Можу сказати лише одне, що на день мені потрібно залити у бак своєї машини щонайменше літрів 10 пального. Далі приплюсовуйте самі...»
Аня, учениця 4-го класу, школа №33: «Коли я йду до школи, татко дає мені гривню. У школі купую для себе горішки «Козацька розвага», чіпси або сухарики».
Богдан, 14 років: «Гроші — це свято, яке завжди з тобою. А тому чим їх більше, тим краще. Але батьки дають мені не більше 2-х гривень на день. Так що доводиться економити на піцці, щоб сходити на комп'ютери».
Тетяна, студентка торгово-економічного університету, 1 курс: « У мене чомусь виходить, як кажуть, то густо, то пусто. Але якщо взяти середнє арифметичне, то на день потрібно мінімум 20 гривень: на проїзд, їжу, розваги, косметику...»
Віктор, студент аграрного університету, 2 курс: «Якось ніколи не доводилося рахувати. Мабуть, тому, що більшість моїх витрат беруть на себе батьки, за що я їм дуже вдячний. Але немало, бо моєї стипендії вистачає лише на одноразовий похід на морозиво з коханою дівчиною та скромний букет квітів».
Юля, учениця ВПУ №11: «Я до «золотої» молоді не належу, по «злачних» місцях не ходжу, тож мені вистачає і п'яти гривень на день. Витрачаю їх на щось смачненьке, а на заощадження раз на 2-3 місяці влаштовую собі свято — іду з друзями у кіно чи кав'ярню. Інколи купую скромні подарунки рідним та близьким — люблю дарувати радість іншим».
Як засвідчило опитування, 97% юних вінничан «спонсорують» батьки, бабусі та дідусі, інші родичі. І лише 3% дітей та підлітків заробляють самі. Миючи машини, здаючи металобрухт, макулатуру, склотару, а дехто, продаючи… «геройчиків» у Інтернет-салонах. Ще одним із джерел надходження кишенькового капіталу є Різдвяні та Новорічні свята. Тут, як кажуть, день колядування чи щедрування рік годує. Нехай… Аби не думали, що гроші — всесильні і не вдавалися до шахрайства, як один підприємливий студент, який знайшов оригінальний заробіток.
Це було у 70-ті роки. Що він робив? Одного разу, побачивши у газеті некролог Петра Петрова, директора одного з відомих підприємств, він написав покійному… листа. Мовляв, привіт, друже, давненько не бачилися, пригадав деталі останньої зустрічі. А тоді, ніби між іншим, похвалився, що наступного разу зустріне його «на колесах». Підійшла його черга на отримання автомобіля. Так що ті 500 карбованців, які колись позичив йому, були б дуже доречними. Він би, звичайно, ніколи не нагадав би про борг, користуйся — скільки треба, але ж тут така оказія… Неймовірно, але через місяць після того, як наш студент вкинув листа до поштової скриньки, йому надійшов переказ на 500 крб. На звороті була приписка: «Повідомляємо, що ваш товариш П. Петров передчасно помер».
Оскільки людей на теренах СРСР помирало багато, наш герой запустив своєрідний конвеєр. Налагоджена схема отримання грошей «до запитання» діяла практично безвідмовно. За півроку активного листування бідний студент заробив немало-небагато, а понад… 50 тисяч карбованців! Чичиков з «Мертвих душ» Гоголя тут «відпочивав»!
Розкрили новоспеченого багатія працівники пошти, яким регулярні перекази великих сум молодому хлопцеві видалися підозрілими і вони повідомили в міліцію. Так що гроші приносять мізер щастя. І при цьому інколи дуже дорого коштують…
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
