"ЧОМУ ДОЦЕНТ ВУЗУ... ВЕРБУЄ ДІВЧАТ ДО НІМЕЧЧИНИ?" - запитує батько через нашу газету і сподівається отримати відповідь
«Добрий день, шановна редакціє!
Дуже прошу надрукувати мій лист – запит до двох учбових закладів, де навчаються моя дочка і діти брата, і сподіваюсь отримати змістовні відповіді на поставлені мною запитання. Бо, певно, доведеться звернутись у прокуратуру щодо деяких запитань, які хвилюють мене як батька і громадянина.
Я – колишній випускник педінституту, факультету іноземних мов. Брат – комп‘ютерник. Так склалось, що декілька останніх років працюємо за кордоном, аби заробити дітям на пристойну освіту. Більш як два роки не були на Батьківщині, важко працювали, але вчасно пересилали гроші на всі родинні потреби.
Син мого брата у 2004 році вступив у педучилище на відділення фізвиховання, на безкоштовну форму навчання.
Запитання:
1. Чому всі, хто зарахований на держнавчання, змушені платити «добровільний» внесок – триста гривень через банк на рахунок педучилища у минулому році і не знаю скільки у цьому році?
2. Скільки складає ця сума з усіх учнів, і на які потреби йде, шановний директоре училища?
3. Група племінника у минулому році здавала щомісячно по 20 грн. у касу групи буцімто на ремонт виділеного групі напівпідвального приміщення і нагальні потреби.
20 грн. х 25 студ. = 500 грн.
500 грн. х 10 міс. = 5000 грн.
Приміщення віддали, наскільки мені відомо, приватній охоронній фірмі, і ті так-сяк зробили там ремонт, а гроші за оренду приміщення ідуть у «закрома» училища?
Хай керівник групи, Лариса Петрівна, й психолог, але якщо 1000 грн. і пішли на свята, подарунки, кіно і театр, то де поділися чотири тисячі грн.?
На II курсі у групі вже 30 студентів, і знову вимагають по 20 грн. щомісячно у касу групи, бо, вибачайте, директор училища позичив з неї батьківські гроші минулого року на ремонт коридору і тюль на вікна у навчальному корпусі?
Мій брат категорично заборонив жінці здавати по 20 грн., хоч вони і небідні люди. Але тепер по 600 грн. з батьків щомісячно – чи не забагато, і у чию кишеню?
А може, у такий спосіб збирають на 75-річний ювілей училища? Тому зрозуміло, куди йдуть зароблені наші гроші, які вимагають у наших дітей, погрожуючи знизити оцінки?
4. За які гроші і кому продана чимала земельна ділянка території училища при в‘їзді до нього? А в гуртожитках училища давно не було пристойного ремонту, холоднеча і вибиті шибки?
Сподіваюсь отримати конкретні відповіді на ці питання: директора, керівника групи, компетентних фінансових і правоохоронних органів.
Тепер запитання до керівництва педуніверситету. Хоча милує око вигляд рідного вузу, але не ставлення до студентів.
Моя дочка – студентка 1-го курсу філфаку, племінниця – 1-го курсу початкових класів.
Питання до ректора і юриста:
1. Ми повністю заплатили гроші за рік навчання. Чому племінниця щомісячно платила гроші за уроки фізвиховання приватній фірмі, знаєте який спортклуб? 50 чоловік кожен місяць платили гроші за можливість займатись у пристойному приміщенні. Скільки грошей цей спортклуб перерахував на рахунок педуніверситету?
Змусили студентів додатково сплачувати за навчальні заняття доцент кафедри фізвиховання і ст. викладач. Чи хазяїн цього спортклубу?
2. Яким чином, працюючи на півтори ставки (це 10-12 год. щоденно), доцент (далі йде прізвище) пропагує серед студенток, і успішно, заробітки у Німеччині?
Студентки збиваються з навчання і працюють у німецьких сім‘ях наймичками, сплачуючи чималі кошти готівкою від 200-400 доларів у липкі руки «доцентці» за оформлення виїзду на заробітки? Про це знає декан факультету, зав. кафедрою, але не забороняють їй торгівлю дівчатами.
Може, разом ділять гроші?
Про це знають її колеги, студенти, бо вона агітує фотографіями тих, хто працює, і заповнює необхідні анкети для працевлаштування прямо у присутності викладачів і студентів. А чи віддала б свою дочку у рабство? Чи знає вона, що колишні студентки не тільки підтирають носи німецьким дітям і ще дещо… старим немічним, але й змушені торгувати своїм тілом, бо за це більше платять грошей? Що думають батьки таких дівчат, які вже поїхали туди? І ніколи вже та студентка не повернеться у стіни цього вузу і не буде вчителькою. Потираючи спітнілі від доларів долоньки, задоволена «доцентка» не дуже опікується, як живуть зваблені нею дівчата.
Ніколи не скажу одній жінці, дочка якої передала моїми знайомими гроші для неї, що вона робить з благословення викладача педвузу, бо мама накладе на себе руки, адже сподівається, що дочка заробить пристойні гроші. Повернеться – продовжить сімейну традицію вчителів, народить їй онуків. А чи народить? А чи повернеться?
3. Старші викладачі кафедри фізвиховання М.І і М.П. (в листі вказуються прізвища) – ваші вимоги до студентів, може, й на рівні вимог програми, але:
а) не обзивайте студенток – «критичними» («ей, критичні, побігли 5 кругів, а то по «ен» поставлю») у ті дні, коли у них дійсно критичні дні. Всі знають, що у ці дні бігати не можна.
б) хто з вас визначив відробіток пропущеного заняття – 10 кругів?! Це ж – 4 км, а якщо на 5-му чи на 8-му крузі зупиниться серце від перевантаження і студентка помре? Як ви подивитесь в очі батьків, і чи врятує вас той підпис студентки, що вона ознайомлена з технікою безпеки на занятті?
Отут прошу, дуже прошу коментар лікаря-фахівця, бо женуть студентів на стадіони як безмовну скотину. А хто посміє заперечити, відповідь одна: «Позакривайте роти».
в) хто і де затвердив програму тестів, за якою ставлять оцінки по фізвихованню?
Студентка 1-го курсу:
24 рази віджатись від підлоги – 5 балів
2м – стрибок у довжину – 5 балів
1.90м – 4 бали
1.80м – 3 бали
1.70м – 2 бали
5 кругів – 2км! – на швидкість 9 хв. 20 сек. – 5 балів, все інше не зараховують, вимагають перездачі, не виконаєш – більше «3» ці викладачі не ставлять, навіть якщо з усіх інших предметів «п`ятірки» і немає пропусків занять.
Я спеціально приїду весною, коли вони будуть приймати нормативи у наших дітей, і змушу цих «принципових» викладачів особисто: стрибнути, пробігти, віджатися. А чи зможуть вони?
Слізно діти і жінки просили не писати наших прізвищ, та й сам знаю, чим це загрожує нашим дітям. Адміністрації навчальних закладів не люблять батьків, які жаліються у пресу чи вищі інстанції.
Все написане, Богом клянусь, чистісінька правда!
Дуже прошу надрукувати мого листа, бо дуже багато батьків поділяють мої думки».
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =
